Касна-карандаш - ото не мово-олівець! Не "карандашмо" українських діточок! Каже Зошит і Підручник!
Українських мово-діточок - не тільки "касна-карандашать" (каже мово-олівець) але й "травят-тїтрадят" (каже мово-зошит)!
Ба й найгірше: примушують до "касна-пасобнїческава" кріпацтва своїми "учебньімі пасобнїкамі": підручник та посібник - ото не "пасобнїк" і не "учєбнїк" (фонологія - ото не "фаналоґія")! Українські діточки - затемнені (не освічені ( Read more... )
Ба й найгірше: примушують до "касна-пасобнїческава" кріпацтва своїми "учебньімі пасобнїкамі": підручник та посібник - ото не "пасобнїк" і не "учєбнїк" (фонологія - ото не "фаналоґія")! Українські діточки - затемнені (не освічені ( Read more... )
Загорається в голові якась червона кнопочка: стоп, це совок?
Зараз ТЕПЕР воно вже на тонших рівнях, чуттєвих. Скажімо, на побутовому. От я людина принципово «бездомна», у мене зовсім немає культу житла, оселі - аби було де комп’ютер поставити й книжки розкласти.
http://culture.lb.ua/news/2016/04/23/333434_oksana_zabuzhko_pismennik_zavzhdi.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=bytheme
Якщо когось справді цікавить функція мовоправил та мовоаксіом - то може поґуґлити за "Wittgenstein + traffic lights" (світлофор) - й усвідомити світлом як заборони та дозволи втовкмачуються в ум (якщо ото якийсь ум якось існує) як обов'язки, яких необхідно виконувати. Не виконаєш - то загроза смерти чи каліцтва чи закону чигає над тобою! Якщо Забужчиха гадає - що вона не є стилістично та семантично мертвою (чи покаліченою на суржико-дорозі) - й не підлягає законній мовопокарі, то вона гірко помиляється!
Уявімо вчительку Забужчиху-карандашиху (суржико-сїйчаснїцу: ґаварю "зараз" - їба панїмаю "сїйчас"), яка навчає українських діточок про функції світлофора: чергування світла й часу - їй не зрозумілі українською. Суржико-жертви, покалічені на россо-дорогах - гадають, що "зараз маємо червоне", а насправді - українською: "саме отепер маємо червоне" і "лиш зараз матимем зелене світло"!
Вкраїнська вчителька, яка хоче педагогічно спасти українських діточок і від дорожньої і від мовної катастрофи та смерти (спростовуючи мовотестом всякі суржикоречення):
- Діточки, гляньмо, ось отепер маємо червоне світло, воно саме отепер триває (в отеперішній момент), а яке світло матимем зараз, в наступний-майбутній момент?
- Зараз матимем зелене світло, коли мине отеперішнє-червоне.
- Правильно! А щойно, яке світло ми мали?
- Щойно ми мали жовте світло, але отепер настало червоне.
- Браво! До вас не торкнеться ні дорожня, ані мовна катастрофа!
Щойно (минулий час) + отепер (теперішній час) + зараз (майбутній час) уточнюють чергування трьох українських часів-кольорів світлофора: щойно-жовте + тепер-червоне + зараз-зелене! Чи пак: щойно-червоне + тепер-зелене + зараз-жовте. Чи пак: щойно-зелене + тепер-жовте + зараз-червоне!
Не диво - що українські письменники неспроможні та немічні написати ні українських детективів (коли стріляти - отепер, коли червоне світло - чи лиш зараз, коли настане зелене?...І як уявити суржикоумом і саме українське військо? Коли стріляти - отепер чи лиш зараз, коли вже появиться мішень?), ані українських драматичних творів (діалогічність вимагає правильного чергування часу та влучної-вчасної описовости вчинків та дій та явищ)!
Reply
Wittgenstein, Heidegger and the Future of Philosophy
Fall Semester 2014
Yale University
Reply
«Чемодан, вокзал, Россия, ребята!» - Забужко тим, кого розчарував Майдан | Суботнє інтерв’ю
Premiered Feb 20, 2021
Reply
Ото мовогра мово-Вітґенштайна,
Ото Маяковського їзьіко-сором:
Вслухаймося й почуймо негайно -
Як мовогра морить гуморо-мором! ...
Далі отам
Reply
Leave a comment