Jan 07, 2008 12:14
Із третім снігом ніби відпустило.
Отак живеш і думаєш: навіщо?
І спиш насилу, дихаєш насилу,
І ця зима - зотліле попелище,
Тебе із самотою замісила,
Що тільки снігом - холодом лизне.
А ти живеш. І, Господи, не зле.
Ці дні - як маком - дрібно і несито,
Ці ночі - медом у душевний дзбанок,
І Бог на небі умикає ранок,
Як тільки варто світло загасити.
Різдва дожити -
Перейти кордони.
Простити. Як свяченої води
Набрати в рот молитви коляди.
Кутя холоне - як печаль холоне.
І ти, мій Боже, сохрани і збав,
Із висоти на шум людських забав
Всміхнешся в бороду - які ми все ще діти.
Мені ще стільки є кого любити.
………………………………….
І випав сніг - неначе камінь впав.
вірші,
привітання