..modus operandi..
Ну, приїхав ти знову..ну, протрусив мій запрограмований на байдужість мозок..ну, просльозив.. ну, нових словечок додав до вже-й-так-добре-приправленої-"лапші" ..ммм..смачно..але...
...і досі непереконливо...
Ну не вірю я в твою фальшиву щирість, бо занадто вже довго тебе знаю..кожна зморшка твого обличчя вимальовується для мене чіткою фразою: "ТА Я ПРИНЦИПОВО ТЕБЕ ПОВЕРНУ!!!"
Е-е-е, так не піде! у тебе була б така можливість, якби не твій панічний страх програти.. та ти не вмієш ризикувати..точніше ти намагаєшся, але в тебе це поганенько виходить..шкода, що оцінок з такого курсу немає і в твоєму третьому червоному дипломі..
..ти вкотре приїхав на розвідку, щоб подивитись, як я тут без тебе.. чи ще не подохла він страждань..а тут, опа! а я не сама..ревнуєш?! аж скули зводить..оце видно..оце щиро..оце мені подобається..оце насолода..вкуси себе тепер за язик!!!..а ще краще не сходи з розуму і продовжуй спати зі своєю "тою", бо ще дивись мозоляків понатираєш..ахах
Одним словом..ця гра продовжується і досі..але тепер вона мені більше подобається, бо я даю тобі можливість наївно сподіватись, що правила встановлюєш ти..і я таки потроху ведуся на твої замріяні вологі оченята..а я тобі підігрую..гарно в мене виходить, правда?!
...але я все ж не збираюсь марнувати своє життя на тебе..занадто вже я почала його цінувати..
Просто дуже вже хочу, щоб тепер мучився ти!!! так само як і я!!! ні! навіть гірше..це повільна помста..солодка..кайф..
так, твої дотики і досі рідні для мене..цього, на жаль, "делітом" не викоріниш..
..але я дозволяю тобі до мене доторкнутись, тільки для того, щоб ти здурів від того, як ти мене хочеш...
..та й поцілувала я тебе лише для того, щоб переконатись, що мені цього справді не бракує!!!!
P.S. Ці слова потрібно проговорювати 3 рази на день перед дзеркалом, загорнувшись у жовте простирадло, з усмішкою і виразно!!!
...і може через 100 років я забуду, як ти пахнеш...