Завтра...
Завтра. Завтра я спробую, вже вкотре, щось змінити в собі, щось подолати, щось «переробити», « переналаштувати». Мало сплю. Можливо тому у мене нема позитивного настрою, мало і неякісно харчуюсь… можливо тому у мене нема сил для того, щоб «позитивно жити». Я вже й не пригадую коли щиро і віддуші сміявся… так лише невиразні либи.
Відмовився від поїздки на море, хоча «мої» їдуть наступного понеділка. Зовсім по-дурному виглядає, але я просто хочу віпочити від усіх, нікого не бачити і не спілкуватись. Просто відпочити. Поїду в село, мо там я знайду спокій?
Якось неспокійно мені. Якось тривожно. Нет каже, що то хронічна втома… можливо, я і не сперечаюсь. Забагато «НЕ». А коли буде надлишок «ТАК»? Хз…
Чуєш, Тарасе… блядь, ти ж сам себе заганяєш в кут і пиздиш депресами та невизначеностями!!!
Відмовився від поїздки на море, хоча «мої» їдуть наступного понеділка. Зовсім по-дурному виглядає, але я просто хочу віпочити від усіх, нікого не бачити і не спілкуватись. Просто відпочити. Поїду в село, мо там я знайду спокій?
Якось неспокійно мені. Якось тривожно. Нет каже, що то хронічна втома… можливо, я і не сперечаюсь. Забагато «НЕ». А коли буде надлишок «ТАК»? Хз…
Чуєш, Тарасе… блядь, ти ж сам себе заганяєш в кут і пиздиш депресами та невизначеностями!!!