нові ролі
Чи не щодня виводжу нові теорії, що таке материнство. Нинішні:
БУТИ МАМОЮ - це бачити головною ціллю останніх днів - спіймати фотоапаратом посмішку маляти. Нічого не видається такимм важливим - як фіксація перших промінчиків усвідомленої радості.
БУТИ МАМОЮ - це процес какання маляти вважати наймилішим, що є у світі, фіксуючи на відео чудернацьку міміку і звуки від дитячих потуг.
БУТИ МАМОЮ - це вночі, в ту мить, коли маля спить поруч і самій треба спати, щоб набиратися сил, замість того переглядати годинами сотні фотографій з малюком.
БУТИ МАМОЮ - це в вереску немовляти чітко чути "Нє! Нє!" і "Дай! Дай!"
Раніше я думала, що усвідомлене материнство і, водночас, материнське "божевілля", коли дурієш від кожного руху і пуку дитяти, настає в ту ж мить, як маля покидає тіло матусі і його кладуть мамі на груди. Але насправді це не так, воно приходить дещо з часом. А до мам діток-кесерят і поготів. У мене першими словами в момент прокидання від наркозу було не "Як мій малюк?", а "Задихаюся" і "Мені боляяячеее".
Перший місяць материнства - це немов спілкування з інопланетянином, коли мало що розумієш і, наприклад, робиш великі очі, коли тобі дитячий плач пояснюють якимись "кольками", і що "це просто треба пережити".
Якщо на першому місяці чи не всі рухи дитини повязані з умовними рефлексами, то вже на другому з'являються свідомі рухи і уже набуті рефлекси. З КОЖНИМ ДНЕМ ми все більше розуміємо і відчуваємо один одного. І коли лише у півтора місяці твоє малятко усвідомлено тебе обнімає руцями довокла шиї, посилає короткі посмішки , пильно вдивляється в твої очі і проводжає ними по кімнаті, не відпускаючи свою маму - ти розумієш... ВСЬО ТИ ПОПАЛА! Жартую:)) Ти розумієш - що БУТИ МАМОЮ - це З КОЖНИМ НОВИМ ДНЕМ ставати все щасливішою:)