Зірки наших сусідів
У цьому числі журналу мені б хотілося зупинитись на двох дуже важливих постатях польських письменників, які перекладалися в нас дуже мало, і лише минулого року світ побачив їхні доволі поважні україномовні зібрання творів. Це дві страшенно колоритні особи: поет Юліан Тувім і драматург, прозаїк та художник-експресіоніст Станіслав-Іґнаци Віткевич. Обоє народились наприкінці ХІХ століття і є яскравими представниками нової польської літератури; обоє ласі до творчих експериментів. Вони чудово ілюструють літературне середовище у Польщі минулого століття.
Людина-контекст
Юліан Тувім
Поезії та контексти
З польської переклала Маріанна Кіяновська
Київ: Дух і літера, 2013
Юліан Тувім - один із найвидатніших польських поетів ХХ століття. Проте в Україні він не дуже добре знаний. Його вірші перекладали Максим Рильський, Микола Лукаш та Дмитро Павличко, за дитячі тексти брався Іван Малкович, втім великих зібрань його поезії українською мовою донедавна не було.
«Поезії та контексти» є найбільш повним авторським збірником українських перекладів Тувіма. І хоча ця книга не вельми тішить око своєю обкладинкою і її нелегко знайти у книжкових крамницях, втім, коли вже вона потрапляє до читача, відірватись від неї важко. У цьому виданні зібрано понад сто двадцять чудових поезій Юліана Тувіма у талановитому перекладі Маріанни Кіяновської, і заразом подано історичний контекст, зібрано факти із життя поета, уривки спогадів про нього та біографії найяскравіших персоналій його епохи.
Кіяновська перекладала Тувіма 15 років, і з перших сторінок бачимо, що в цю книжку вкладено дуже багато праці. Тут нема канонічної поетової біографії, лише вірші й факти, які дозволяють відшукати «справжнього» поета, котрий жив подекуди вигаданим життям, втрапляв у скандальні ситуації, страшенно впивався, виспівував свою любов до дружини, хворів на агорафобію та, не зважаючи на власне семітське походження, лаяв євреїв і підтримував комуністичну Росію. Як каже перекладачка, «Тувім - це людина-дискурс, людина-контекст». Про нього багато писали його сучасники, він завжди був в осередку культурних подій, тому є своєрідним ключем до польської літератури ХХ століття. Тож завдяки цьому виданню маємо змогу побачити життя та творчість Юліана Тувіма з різних боків.
Тувімові тексти звучать навдивовижу сучасно. Певно, тому з них постало так багато пісень, зокрема, заспіваних польським гуртом «Buldog». Ці романтичні балади та урбаністичні тексти з описами обдертих вулиць, пияків і повій звучать незгірш за співані вірші Андруховича. Такі знані поезії, як «Христос міста», «Спогад» чи «Украй еротичний вірш» в українських версіях не поступаються польським оригіналам і промовляють до нас так само відверто і прямо.
Окрім того в цій книзі чудово переданий звукопис поезій, бо ж Тувім полюбляв погратися мовою. Ось наприклад, уривок з вірша «У Варшаві»:
Свої очі встомножу, захмелю їх, сп’янивши,
Пущу, наче собак, у змієвище ліній,
Над будинки найвищі, над простору грища…
А як чудово заримовані поезії «Гастрономічний магазин» і ода 40-річчю «Сорок весен»! Як гарно відтворена Тувімова прекрасна образність і простота думки!
Одним словом, дуже раджу до прочитання. І якщо вам не до вподоби обкладинка, не забувайте, що будь-яку книгу можна просто обгорнути газеткою.
«ШО», № 5-8 (103-106), Травень-Серпень 2014 року