Антологія наукових матеріалів трьох міжнародних фестивалів Бруно Шульца в Дрогобичі. 2008
Нарешті знайшла свої давні статті у "Критиці", які пасували б до минулорічного Форуму.
Антологія наукових матеріалів трьох міжнародних фестивалів Бруно Шульца в Дрогобичі
За редакцією Віри Меньок
Дрогобич: «Коло», 2008
В антології зібрано найцікавіші доповіді з трьох шульцознавчих конференцій, що відбулися в рамках Міжнародного фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі: «Бруно Шульц - Вітольд Ґомбрович - Станіслав Іґнаци Віткевич» (12 липня 2004 року), «Бруно Шульц та культура Пограниччя» (17-18 листопада 2006 року), «Рецепція творчості Бруно Шульца в сучасному світі» (29 травня 2008 року). На відміну від зібрань матеріялів окремих конференцій, де усі матеріали перекладено польською, українською та англійською мовами, тут вміщено лише українські ориґінальні та перекладені тексти, що їх виголосили польські дослідники Владислав Панас, Єжи Свєнх, Єжи Яжембський, Алєксандр Ф’ют, українські - Мирослав Маринович, Марк Ґольберґ, сама упорядниця Віра Меньок і Юрко Покальчук, російський прозаїк і перекладач Шульца Ігор Клєх, ізраїльський дитячий письменник і перекладач Урі Орлєв, перекладач «Санаторію під Клепсидрою» та «Цинамонових крамниць» португальською Генрик Сєвєрський, угорський літературознавець Лайош Палфалві та польська художниця, яка мешкає у Парижі, Ева Курилюк. Кількох дослідників представлено двома статтями: професор Люблінського католицького університету Владислав Панас розповідає про циклічність у Шульцовому житті та розкриває таємницю професора Арендта, якого Шульців біограф Єжи Фіцовський називає першим учителем малювання Бруна Шульца і який начебто був єдиним взятим з життя персонажем Шульцової прози - напівбожевільним ентузіястом, який ночами проводив понадурочні заняття рисунку. Панас доводить, що професор Арендт не викладав у Шульца малювання, маленький Бруно міг бачити цього дивака, лише коли той учив його старшого брата. А ще Владислав Панас подає версію побудови прізвища «Арендт» від прізвища «РЕмбрАНДТ» - версію про створення певного ідеалізованого образу великого художника.
Шульц постає перед читачем як сновида; як звабник, який перетворює свої спокусницькі листи до Дебори Фоґель та Юзефіни Шелінської на художню прозу; як оспівувач гріховного і тандитного; як мешканець галицької провінції, якому чудово вдалося передати її колорит; як письменник, який багато писав про бога, хоч у його «Цинамонових крамницях» і використовували Біблію як загортковий папір; і врешті як персонаж творів інших письменників, зокрема, повісті Давида Ґросмана «See under: Love» (1986) та роману Цинтії Озік «Месія зі Стокгольма» (1987).
Книжка не має чіткої структури, матеріяли з різних конференцій не розмежовано і тематично не впорядковано. Фахівцям вона просто нагадує найяскравіші фраґменти конференцій, а людям, необізнаним у шульцознавчій царині, дасть про них загальне уявлення.
«Критика», Число 1-2 (183-184), Січень-Лютий 2012 року.
Антологія наукових матеріалів трьох міжнародних фестивалів Бруно Шульца в Дрогобичі
За редакцією Віри Меньок
Дрогобич: «Коло», 2008
В антології зібрано найцікавіші доповіді з трьох шульцознавчих конференцій, що відбулися в рамках Міжнародного фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі: «Бруно Шульц - Вітольд Ґомбрович - Станіслав Іґнаци Віткевич» (12 липня 2004 року), «Бруно Шульц та культура Пограниччя» (17-18 листопада 2006 року), «Рецепція творчості Бруно Шульца в сучасному світі» (29 травня 2008 року). На відміну від зібрань матеріялів окремих конференцій, де усі матеріали перекладено польською, українською та англійською мовами, тут вміщено лише українські ориґінальні та перекладені тексти, що їх виголосили польські дослідники Владислав Панас, Єжи Свєнх, Єжи Яжембський, Алєксандр Ф’ют, українські - Мирослав Маринович, Марк Ґольберґ, сама упорядниця Віра Меньок і Юрко Покальчук, російський прозаїк і перекладач Шульца Ігор Клєх, ізраїльський дитячий письменник і перекладач Урі Орлєв, перекладач «Санаторію під Клепсидрою» та «Цинамонових крамниць» португальською Генрик Сєвєрський, угорський літературознавець Лайош Палфалві та польська художниця, яка мешкає у Парижі, Ева Курилюк. Кількох дослідників представлено двома статтями: професор Люблінського католицького університету Владислав Панас розповідає про циклічність у Шульцовому житті та розкриває таємницю професора Арендта, якого Шульців біограф Єжи Фіцовський називає першим учителем малювання Бруна Шульца і який начебто був єдиним взятим з життя персонажем Шульцової прози - напівбожевільним ентузіястом, який ночами проводив понадурочні заняття рисунку. Панас доводить, що професор Арендт не викладав у Шульца малювання, маленький Бруно міг бачити цього дивака, лише коли той учив його старшого брата. А ще Владислав Панас подає версію побудови прізвища «Арендт» від прізвища «РЕмбрАНДТ» - версію про створення певного ідеалізованого образу великого художника.
Шульц постає перед читачем як сновида; як звабник, який перетворює свої спокусницькі листи до Дебори Фоґель та Юзефіни Шелінської на художню прозу; як оспівувач гріховного і тандитного; як мешканець галицької провінції, якому чудово вдалося передати її колорит; як письменник, який багато писав про бога, хоч у його «Цинамонових крамницях» і використовували Біблію як загортковий папір; і врешті як персонаж творів інших письменників, зокрема, повісті Давида Ґросмана «See under: Love» (1986) та роману Цинтії Озік «Месія зі Стокгольма» (1987).
Книжка не має чіткої структури, матеріяли з різних конференцій не розмежовано і тематично не впорядковано. Фахівцям вона просто нагадує найяскравіші фраґменти конференцій, а людям, необізнаним у шульцознавчій царині, дасть про них загальне уявлення.
«Критика», Число 1-2 (183-184), Січень-Лютий 2012 року.