Izabela Filipiak \ Ізабела Філіпяк
Мої переклади Ізабели Філіпяк, яка приїздила до Львова на минулорічний Форум видавців, надрукували у "Всесвіті":
http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=741&Itemid=41
Це одна з авторок, тексти яких увійшли до антології "120 сторінок Содому".
Ізабела Філіпяк (Izabela Filipiak) народилася 1961 року в Ґдині. Поетка, романістка та історик. Із-поміж її численних публікацій можна виокремити роман «Absolutna amnezja» («Повна амнезія», 1995), збірки есеїв «Twórcze pisanie dla młodych panien» («Красне письменство для юних панн», 1999), «Kultura obrażonych» («Культура ображених», 2003) та «Magiczne oko» («Магічне око», 2006). Її поетичну книжку «Madame Intuita» («Мадам Інтуїта», 2002) було написано як діалог зі збіркою «Пан Коґіто» Збіґнєва Герберта. Філіпяк - одна з перших публічних постатей у Східній Європі кинула виклик традиційній культурі своєї країни, здійснивши так званий камін-аут, відкрито і публічно оголосивши про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Окрім того, Філіпяк - викладачка й науковець; її історичні студії стосувалися східноевропейського модернізму, передусім проблематики декадансу, гендерних та етнічних пошуків, націоналізму і міського фольклору. Кілька років за програмою обміну брала участь у Міжнародних письменницьких семінарах в Айові, була також стипендіаткою у Каліфорнійському університеті в Берклі. Нині викладає у Ґданському університеті, мешкає у Ґдині.
Звертайся до мене пошепки
Жінки розмовляють пошепки
щоби ніхто їх не чув
взагалі часом важко повірити, що вони щось говорять.
Якнайближче устами, бо
люблять як їм від сповідей вільготніє раковина вушна.
Жінки розмовляють пошепки
знаходять у тому приємність
що розтягується навколо
щодня виткана заново
біла москітна сітка інтимності:
від ліжка над полицями до кухні від лазнички до віконниць.
Не хочуть,
щоби хтось їм її подер.
Різні речі говорять пошепки,
якби ж то завжди були пристрасні сповіді
з ніжністю про шоколад, з захопленням про апокрифи
гаряче про тропічні подорожі
вночі однак буджуся і пошепки пропоную
що якщо хочеш із незнайомим мужчиною, але не
тут, вислуховують це підступно, а потім відповідають,
що не знають чого вони мали би
хотіти чогось подібного
Жінки розмовляють пошепки, а потім сміються вголос -
http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=741&Itemid=41
Це одна з авторок, тексти яких увійшли до антології "120 сторінок Содому".
Ізабела Філіпяк (Izabela Filipiak) народилася 1961 року в Ґдині. Поетка, романістка та історик. Із-поміж її численних публікацій можна виокремити роман «Absolutna amnezja» («Повна амнезія», 1995), збірки есеїв «Twórcze pisanie dla młodych panien» («Красне письменство для юних панн», 1999), «Kultura obrażonych» («Культура ображених», 2003) та «Magiczne oko» («Магічне око», 2006). Її поетичну книжку «Madame Intuita» («Мадам Інтуїта», 2002) було написано як діалог зі збіркою «Пан Коґіто» Збіґнєва Герберта. Філіпяк - одна з перших публічних постатей у Східній Європі кинула виклик традиційній культурі своєї країни, здійснивши так званий камін-аут, відкрито і публічно оголосивши про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Окрім того, Філіпяк - викладачка й науковець; її історичні студії стосувалися східноевропейського модернізму, передусім проблематики декадансу, гендерних та етнічних пошуків, націоналізму і міського фольклору. Кілька років за програмою обміну брала участь у Міжнародних письменницьких семінарах в Айові, була також стипендіаткою у Каліфорнійському університеті в Берклі. Нині викладає у Ґданському університеті, мешкає у Ґдині.
Звертайся до мене пошепки
Жінки розмовляють пошепки
щоби ніхто їх не чув
взагалі часом важко повірити, що вони щось говорять.
Якнайближче устами, бо
люблять як їм від сповідей вільготніє раковина вушна.
Жінки розмовляють пошепки
знаходять у тому приємність
що розтягується навколо
щодня виткана заново
біла москітна сітка інтимності:
від ліжка над полицями до кухні від лазнички до віконниць.
Не хочуть,
щоби хтось їм її подер.
Різні речі говорять пошепки,
якби ж то завжди були пристрасні сповіді
з ніжністю про шоколад, з захопленням про апокрифи
гаряче про тропічні подорожі
вночі однак буджуся і пошепки пропоную
що якщо хочеш із незнайомим мужчиною, але не
тут, вислуховують це підступно, а потім відповідають,
що не знають чого вони мали би
хотіти чогось подібного
Жінки розмовляють пошепки, а потім сміються вголос -