про нелюдів

[trunes]

Я пам'ятаю кожен день, кожен час, кожну мить.
Бо ця страшна пам'ять сидить в душі моєї сім'ї, мого роду, усього мого народу, котрого так старанно хочу викорчувати з цієї землі ті, інші, яких мені важко назвати людьми.
Сподіваюсь, у пеклі чи то у цілковитій атеїстичній порожнечі, в яку вони так вірять, до цих нелюдів віднеслися з особливою "шаною".