(no subject)

Mar 14, 2013 06:43

і знову прокидатись у щасті...як працює механіхм не зрозуміло...але ВДОМА, в Абсолюті...це казка...

не втомлююсь дякувати всім,хто мене оточує...в мене неймовірні вчителі і дзеркала...

і свінг чудовий, так цікаво, вчитись танцям дорослою, зовсім інакше, ніж маленькою...і ця неймовірна музика...але,звісно, коли виконуєш все сам - казка, повне розчинення і кайф, а тільки за партнерами...з"являється якесь напруження, напевно тому.що кроків завжди не визначена кількість, а така,яку вигадає партнер, і постійно це кожного разу відчувати...в роздягальні розмова "все хорошо,только я не "ведусь", відповідь: "так пока никто и не ведет"...боже, як це про життя))

ну і якось зашкал по темі..поїхати...коли заплющую очі, бачу на карті точку,яка весь час блимає...наче туди і тягне...що там робити не знаю, але таке відчуття,що мені дуже потрбіен цей досвід...зміни місця...наново налаштування всього навколо себе...в мене якось рано з"явилось все.що потрібно, наче я не прожила купу рівнів, а просто їх перестрибнула...а тепер ,хочеться повернутись і пройти програму...

"кто понял жизнь, тот больше не спешит"...так! але як цьому навчитись..., я ж не хожу по вулицях, а бігаю...

свінг, поїхати, вдячність

Previous post
Up