Кіношне
1. My brother Tom. Перше місце у нашому хіт-параді. За справжність, любов і навіяні спогади. Попереджаю - хеппі енду там нема. Але стільки раз викликати усмішку на моєму обличчі поки що не вдавалось жодній комедії. Про що воно взагалі? Про двох підлітків, які знаходять один-одного. У лісі. Правда йдеться тут не про перше підліткове кохання, а швидше про бажання заритись в іншу людину по вуха, щоб забути про світ у якому живеш. Не знаю хто придумував сцени, де вони сидять в хижі з листя, чи купаються вдягнуті у озері, але складається повне враження, що якийсь оператор сховався на дереві і просто їх зазняв, коли вони нічого не підозрювали. Враження посилюється тим, що фільм знятий на звичайну камеру. Одне тіло, одна кров, один біль. Близнюки...
2.Korkoro (Cам по себе у рос. перекладі) - це ще один фільм про циган Тоні Гатліфа. В нього не усе так весело і прекрасно як у Кустуріци, але дуже душевно. Конкретно цей фільм про табір циган, які втікають від німців під час другої світової війни і паралельно намагаються якось вижити. Я колись собі сказала, що більше не буду дивитись фільми про війну, але тут особливих ніяких жахіть немає. Навпаки - є люди, які не дивлячись на смертельну небезпеку, виявляють справжню доброту і людяність.
3.Меланхолия. Це мабуть моє найбільше кінорозчарування за кілька останніх років. На рівні "Танцюючої в темряві", ага. Одним словом короткі враження: нудота і кіч, замасковані під щось високоінтелектуальне і багаторівневе. Абсолютно незрозумілі мотиви і вчинки головних героїв, затягнута перша частина з весіллям (та й навіщо вона взагалі?),банальний сюжет на основі очікування кінця світу... А якщо я недостатньо розумна, щоб вшарити всю глубіну глубін,ну то вибачайте... Це при тому, що "Догвіль" був і залишається моїм улюбленим фільмом.
4."Перед дождём". Шедевр з трьох країн - Великобританія, Македонія, Франція. Звісно про релігійні конфлікти, війну і т.д. Але нехай вас це не лякає, бо фільм дійсно дуже-дуже хороший, пронизливий і має, до речі, Венеційського лева. Головний герой, відомий фотограф, що повертається до себе на батьківщину та дівчинка-вбивця. Їх долі дивно сплітаються, а в кінці коло замикається тим самим дощем і усвідомленням, що все у світі пов`язано і все коли-небудь повториться.
5. "Быть Джоном Малковичем". Непогане кіно, хоч я довго не могла наважитись його подивитись. Що це за дурня: люди, які здійснюють тури у свідомість якогось актора? Навіщо такий дивний сюжет? Але як виявилось - це просто сюрреалістичний фон, що доволі нормально сприймається.А фільм про людей, їх стосунки, проблеми, ну короче як завжди. :)
2.Korkoro (Cам по себе у рос. перекладі) - це ще один фільм про циган Тоні Гатліфа. В нього не усе так весело і прекрасно як у Кустуріци, але дуже душевно. Конкретно цей фільм про табір циган, які втікають від німців під час другої світової війни і паралельно намагаються якось вижити. Я колись собі сказала, що більше не буду дивитись фільми про війну, але тут особливих ніяких жахіть немає. Навпаки - є люди, які не дивлячись на смертельну небезпеку, виявляють справжню доброту і людяність.
3.Меланхолия. Це мабуть моє найбільше кінорозчарування за кілька останніх років. На рівні "Танцюючої в темряві", ага. Одним словом короткі враження: нудота і кіч, замасковані під щось високоінтелектуальне і багаторівневе. Абсолютно незрозумілі мотиви і вчинки головних героїв, затягнута перша частина з весіллям (та й навіщо вона взагалі?),банальний сюжет на основі очікування кінця світу... А якщо я недостатньо розумна, щоб вшарити всю глубіну глубін,ну то вибачайте... Це при тому, що "Догвіль" був і залишається моїм улюбленим фільмом.
4."Перед дождём". Шедевр з трьох країн - Великобританія, Македонія, Франція. Звісно про релігійні конфлікти, війну і т.д. Але нехай вас це не лякає, бо фільм дійсно дуже-дуже хороший, пронизливий і має, до речі, Венеційського лева. Головний герой, відомий фотограф, що повертається до себе на батьківщину та дівчинка-вбивця. Їх долі дивно сплітаються, а в кінці коло замикається тим самим дощем і усвідомленням, що все у світі пов`язано і все коли-небудь повториться.
5. "Быть Джоном Малковичем". Непогане кіно, хоч я довго не могла наважитись його подивитись. Що це за дурня: люди, які здійснюють тури у свідомість якогось актора? Навіщо такий дивний сюжет? Але як виявилось - це просто сюрреалістичний фон, що доволі нормально сприймається.А фільм про людей, їх стосунки, проблеми, ну короче як завжди. :)