Про граблі

Apr 27, 2012 15:34

Тільки написала про щось світле і хороше, як підвернувся інформаційний привід, така собі "остання крапля". Я не люблю політику, особливу українську, але "якщо нею не займаєшся ти, одного разу вона займеться тобою". Все, що відбулося/відбувається у Дніпропетровську до болю нагадує ситуацію з вибухами в Росії та Білорусі. І, знову таки, напрошується аналогія з V for Vendetta, коли сама ж держава виступає терористом номер один. Як соціолог можу стверджувати більш-менш однозначно - Україна не є державою, у якій є сприятливий ґрунт для тероризму. Так, є суспільне невдоволення, є досить значний протестний потенціал, але люди не схильні до таких радикальних дій. На щастя, поки через вибухи не було летальних випадків, і я боюся прогнозувати, яким буде розмах суспільної реакції, якщо бодай хтось один загине. І кого зроблять винним/ми. 
Ще досить дивна аналогія прослідковується між стріляниною у тому ж таки Дніпрі і теперішніми подіями. Народ просто хотіли розігріти? Приготувати ґрунт для паніки? Не знаю. А ще сюди можна легко додати вибори, які на носі. Може, буде спокуса ввести надзвичайний стан, або принаймні ті ж вибори відмінити. Не знаю. І Юлю з її синцями і поцілунками, про яку на час можна забути. А ще дуже шкода, що і так розхитаний імідж нашої країни перед Євро-2012 розхитається ще більше. Прикро. Прикро і соромно.
Уже не один матеріал в мережі про ці події названий Підпалом Рейхстагу. Реакція не змусила себе чекати, і реакція очевидна. Я рада, що багато хто це розуміє, і сподіваюся, ми не наступимо на ті граблі, на яких оступилася Росія чи Білорусь. І, як невиправний оптиміст, я сподіваюся, що люди не дозволять мати себе за лохів. 

події, політика, роздуми

Previous post Next post
Up