вогні і води, води і вогні

[trina_ka]

темна водо во облацех,
що котиш тисячі сонць,
поки темна вода завмирає

(бо є вода - і є вода, і та і та є),

на бруківці плодючий ґрунт,
тала вода - і на сажі
квітнуть маківки маків.

твої тихі сліди тріпотять
чорним по чорному.
у стіні не тануть сніги,
зате тануть льоди
з того боку стіни вогню
і течуть струмки
водостоками.

темна водо во облацех,
благословен той час,
що закрив твій лик
і закинув у серце жар
вогняними потоками.

* * *

а на Грушевського - чули? - виросла копанка
аж до серця Землі.
звідти вийшов змій вогняний
як із пляшки джин.
там комети з метеоритами, і чумацький із сажі шлях,
і стрілець траєкторію вирахує -
та поцілить у небеса,
бо дороги ведуть туди,
а не в жоден у світі Рим.