ЗРАДЖЕНА РЕВОЛЮЦІЯ
Геннадій Друзенко
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов
У 2014-му Україна обрала еволюцію. Ми будь-що воліли зберегти легітимність. Тяглість української державності була понад усе. Попри те, що понівечені тіла небесної сотні і згарище будинку профспілок волали про радикальний розрив з минулим. Сьогодні ми розплачуємось за те, що зрадили революцію.
Сьогодні я витратив фактично весь день на перегляд трьох судових засідань, в яких сумнозвісний суддя Сергій Вовк задовольняв клопотання прокуратури про обрання запобіжного захисту трьом підозрюваним у вбивстві Павла Шеремета. Той самий суддя Вовк, який у 2012 році головував у судовому засіданні за сфабрикованою справою проти Юрія Луценка. Тоді Вовк засудив Луценка до 4 років позбавлення волі. Той самий суддя Вовк, якого Верховна Рада в 2015 році позбавляла недоторканності, а Вища кваліфікаційна комісія суддів відсторонювала від посади. Але який вже 2016-го спокійно повернувся на роботу до Печерського суду, бо вміє судити так, як скаже влада (привіт люстраторам і судовій реформі Філатова-Порошенка!).
Переглядаючи сьогодні судові засідання, я весь час ловив себе на відчутті дежавю, коли Оболонський райсуд Києва узимку 2014-го обирав запобіжний захід Oleksandr Kravtsov за начебто побиття роти беркутівців у Кріпосному провулку. Так само написані під кальку абсурдні підозри. Таке ж зухвале ігнорування фактів. Таке ж нехтування здоровим глуздом. І така ж профнепридатність слідчих-прокурорів-суддів, що навіть сфальсифікувати справу як слід не можуть.
Сьогодні у всіх трьох підозрюваних були переконливі алібі. Але ані штампи прикордонників у паспорті Яни Дугарь, які свідчать, що під час начебто фотографування камер спостереження в Києві вона перебувала на військових навчаннях у Румунії, ані співробітники Юлия Кузьменко з "Охмадимту", які бачили її на роботі 20 липня о 7:45, тобто під час - за версією слідства - підриву автівки Павла Шеремета, ані знайомі Андрій Антоненко з Ворзеля, у яких він провів вечір, коли - як випливає з тексту підозри - мав би мінувати авто Шеремета, ані відмінна форма бороди, ані клопотання адвокатів опитати судинного хірурга і ветерана ПДМШ Владислав Горбовець, який лікував Андрія напередодні вбивства Павла Шеремета і міг засвідчити, що його пацієнт не кульгав, слідчого суддю не зацікавили. Від слова зовсім.
Вже після кількох годин перегляду стало зрозумілим, що суддя Вовк задовільнить усі клопотання прокурорів. Чого б вони не попросили. А вже увечері Аваков у Савіка зробив все, аби підтвердити: Україна - це маленька Росія. Винних у резонансних справах тут призначають політики. Суд лише юридично оформляє політичні рішення. В противному разі будь-який незалежний та професійний суддя повернув би підозру про "захоплення ультранаціоналістичними ідеями та культ величі арійської раси" слідчим з настановою більше не ганьбитися і відпустив би підозрюваних додому.
Зауважте, головні актори цього театру абсурду не "нові люди" із ЗЕ-команди. Аваков - голова Харківської ОДА (2005-2010), народний депутат України 7-го та 8-го скликань, міністр внутрішніх справ 2014-19 років. Ігор Клименко -голова НПУ, кар’єрний поліцейський, який від 1998 року безперервно робив кар’єру в органах внутрішніх справ. Про суддю Вовка я писав вище. Жодного неофіта на сцені. Президент та Генпрокурор - глядачі в першому ряду партеру цього театру абсурду. І - увага! - жодної реакції опозиційних партій на відверте правове свавілля влади (спеціально заходив пошукати на офіційні сайти "Голосу", ЄС та "Батьківщини")!
Пазли склались. Революція програла. Замість зміни системи, ми кілька разів змінили обличчя на Печерських пагорбах. А ті, хто майже до ранку підтримував у залах та коридорах Печерського суду Яну, Юлію та Андрія, для нашого політичного істеблішменту навіть не електорат. Політики навіть не захотіли попіаритись на чужому горі!
Втім ми самі винуваті. Історія - штука жорстока. У 2014-му ми вирішили довірити країну "досвідченим" та "професійним". У 2019-му остаточно з’ясувалось, що дякувати ніхто не збирається. Як і ділитись непосильно нажитим під час революцій та війни. Але головне не це - ніхто більше не збирається рахуватись з військовими-добровольцями-волонтерами. Бо наше місце на фронті - захищати Україну, аби її і надалі грабували "свої", а не "москалі". Земля на черзі. А щойно ми пробуємо щось змінити всередині - нас швидко і переконливо ставлять на місце. Вбивають, як Катю Гандзюк. Чи кидають за ґрати, як Андрія Антоненка.
Повторюсь, ми на це заслужили. Бо ми так і не стали справжнім суб’єктом великої української гри. Ми не змогли об’єднатись у впливовий рух. Фантастичні рейтинги народної довіри до військових-добровольців-волонтерів найбільш спритні з нас другий раз поспіль розміняли на окремі місця у чужих партійних списках. Ми так були поведені на державності та російській загрозі, що не спромоглися створити ані українську ІРА, ані український АНФ, ані українську "Солідарність". Ми спокусились примарою поступових змін. І ці поступові зміни привели нас до маленької корумпованої поліційної держави. З дуже впливовим міністром внутрішніх справ.
Далі все просто. Є ще шанс об’єднатися перед розстрілом і силою відстояти свою правду. Є шанс змиритись з поразкою нашої революції і спробувати адаптуватись до нових реалій. Є шанс пакувати валізи - і валити з країни, в якій тобі можуть пришити "захоплення ультранаціоналістичними ідеями та культ величі арійської раси" і на цій підставі звинуватити у підриві журналіста - тому, що ти носиш бороду, одяг з принтами, і вимикаєш на ніч телефон. Алібі не допоможуть.
Слід констатувати, що мирної електоральної революції, на яку українці сподівались ще навесні-влітку цього року, не вийшло. Система виявилась живучішою, енергічнішою, ресурснішою та потужнішою за окремо взятого Зеленського і швидко заповнила собою його внутрішню порожнечу.
Втім шанс завершити нашу революцію ще є. Оскільки, як і шість років тому, програш означає для багатьох втрату всього. Для когось свободи. Для когось навіть життя. Влада кинула нам відвертий виклик. Репресивний апарат ставить на конвеєр політичні замовлення. Як і шість років тому, влада не вірить, що ми можемо дати бій. А даремно. Бо тоді оформлений у підозри потік свідомості слідчих нацполіції може раптом трансформуватись у самовтілювані пророцтва. Якщо ми, звичайно, чомусь навчились за минулі шість років …
Мы не физики, мы историки. У нас единицы времени не секунда, а век … энтузиасты, черт бы их побрал… Спринтеры с коротким дыханием…
/А.и Б. Стругацкие, Трудно быть богом/
Для мене це дуже й дуже сумний текст.
Друзенко чи не єдиний із наших популярних публіцистів, який послідовно обстоював саме державницьку позицію, навіть дуже переконливо.
А сьогодні він написав Україна обрала еволюцію. Тяглість української державності була понад усе. Сьогодні ми розплачуємось за те, що зрадили революцію.
Як історик він не міг не розуміти, що ми як раз зараз переживаємо революцію. Саме революцію, а не еволюцію. І що спроба і після Майдану відмовитись від легітимності та державності, тобто діяти за рецептами батька Махна, неминуче скінчилася б черговою руїною та Медведчуком - президентом Малоросії, тоді як Новоросія була би окремою губернією Росії.
Я не вірю, що Друзенко цього не розуміє, але пристрасті - гаряче чуття фронтового та волонтерського братерства та ненависть до Системи, найкращим втіленням якої є саме суд та особисто суддя Вовк, - затьмарили його розум.
І знов таки як історик він не міг не розуміти - аби подолати Систему потрібно ну 15 років щонайменше. І у суді він просто не міг не побачити саме Систему. І Аваков також продукт та втілення системи. І просто не могло бути інакше.
Цього історик не міг не знати. Так само як він добре знав що англійський експерт не належить до Системи. І що експерти вказали як раз не на тих, на кого вказати намагалася Система.
Так що тут перед нами зовсім не випадок "першого звинуваченого" у справі Гандзюк. І хай там як. але досвідчений політик Аваков зовсім не палав бажанням бачити головними звинуваченими у резонансному вбивстві - волонтерів та атошників, тим більш - людей, що мали у цьому середовищі неабиякий авторитет. Кримінальник-рецидивіст Грищенко та його дружина - наглядачка у колонії - задовольнили б його набагато більше.
І якби справа була геть фальшивою - саме ці особи йшли би головними паровозиками, тим більш, що на них вже висить одне вбивство шляхом підриву: повісити складну справу на тих, чия провина у схожій справі вже доведена незаперечно - ЦЕ Ж КЛАСИКА НАШОЇ СИСТЕМИ, УСПАДКОВАНА ЩЕ ВІД СРСР.
І наші слідчі звичайно ж рухалися саме цим шляхом. І коли київські експерти вказали на інших осіб, їм банально не повірили і запросили дуже авторитетного і стовідсотково незаангажованого експерта. І лише коли висновки двох різних експертиз збіглися, - тільки тоді слідство розвернулося до набагато більш складної і до того ж політично дуже незручної та ще й небезпечної для керівництва версії.
Відтак тверезий розум вимагає зовсім іншого висновку.
Ця справа просто не може бути цілком сфальшованою: адже у розпорядженні слідства були набагато більш зручні обвинувачувані.
Для яких це щонайменше друге замовне вбивство, причому участь у першому незаперечна (ДНК) у яких велике кримінальне минуле, і які не є знаковими фігурами, так що волонтерска спільнота не кинеться одразу ж ставати на захист.
Вони дійсно добровольці-атошники. Але такі вбили Вороненкова, такі вбили Гандзюк, а один такий орденоносець нещодавно вбив трирічну дитину прямо у центрі Києва. І їхні звинувачення не викликали жодного спротиву волонтерської або ж ветеранської спільноти.
Відтак давайте розглядати цю історії із холодним розумом. Якби Авакову було потрібно лише візвітувати перед президентом і показати громаді винуватців у вбивстві Шеремета - пара Грищенків була просто ідеальною. А ось особи Антоненка та Кузьменка були прямо небезпечними: це авторитети та знакові особи руху. до того ж у часть дитячого хірурга та відомого композитора у вбивстві хорошої людини - взагалі виглядають щонайменше сумнівно і вимагаютьособливо незаперечних доказів.
Та невже Аваков цього не розумів? То чому відмовився від Зручних Грищенків, яких треба було піднести спільноті у гарній обгортці - І СПРАВУ ЗРОБЛЕНО!?
Ні, панове, як там собі хочете - але у сфальшовану навмисно проти атошників справу я не вірю. Тим більш що і Грищенкі теж були для цього придатні, особливо на тлі нещодавнього випадку із вбивством дитини депутата прямо у центрі Києва.
за бажання можна було розгорнути таку кампанію проти руху - тільки тримайся.
А м и маємо прямо протилежне - колосальну кампанію проти влади, до речі цілком очікувану кампанію . І замість аплодисментів - маємо купу звинувачень влади взагалі, і Авакова та Зеленського - особливо. Шановне панство особливо інтелектуальних патріотів, ви вважаєте що Аваков повний дурень і цього не передбачав?
Давайте відмовимось від дурних припущень і роздивимось реальність.
І скажіть мені чесно:
хто на сьогодні є головним бенефіціаром оголошення офіційної версії щодо вбивства Шеремета
і хто поніс головні політичні втрати
Із цікавістю буду чекати на ваші відповіді
.