оставсь лиш він в чужому полі
у сраку трахали його
коли всі ті хто йшов на волю
бездумно ржали ігого
і цвів полин. буяла молодість
із срак стирчав її язик
вона всередині. шоб всім подобатись
ховалася від того хто не звик
а синє сонце в небі сніжносірому
утворювало бахрому
сто сорок бочок з разними кефірами
притарабанили йому
злягались льви. кувала іволга
дрочив осел. і тік струмок
зима тестикулами білими
прикрила всіх якшо хтось змок
а дощ пустун тікав городами
і безупинно десь ішов
і пиздив всіх нас сковородами
своіх промоклих підошов
зжималось серденько у кожного
не понімая ніхрена
багато вмерло. путь їх ложную
обрізав джізус-космонавт
они пішли своєй дорогою
а ми усі підем своєй
попід заборами й порогами
і написами сашагєй
Глава перва
хрустіла круасанна корочка
арбуз розрізали ножем
було вже утро. Наша айседорочка
давилась твьордим грільяжем
служанка в неі вже уволілась
не витерпіла жизні той
кодато в ванній опозорилась
с її природньой простотой\
она не знає шо ще жде іі
о наша айседора гракх!
а може грак
вагітну голову ідеями
дав при народженні їй вакх
а може ВАК.
сьогодні в неі деньнародження
сьогодні їй аж сорок лєт
сидить у кухні растривожена
в трусах ховає пістолєт
она навєрноє застрелицця
вона ж не дункан. і тому
шарфом не вдавиться. ідєю цю
не видасть їй орхан памук
она богата і уродліва
на світі трохи єсть таких
ще із дитинства взяла в голову
шо їсти гріх і срати гріх
но потім ця грільяж потрогала
і ззіла трошечки - кусок
сказала «лучче жити впроголодь
чєм купувать бруснічний сок
я лучче єслі буду присмерті
скажу шоб повний повний рот
грільяжа маркі томас істертон
напхали їй тоді вже хоть
дурна була
любила маслєніцу
і вмерла як послідня блядь
страшенно зла
ви дочитали басню цю?
спасіба. я іду гулять
бойтесь тігрів рібята. вони обмануть.
вони висмокчуть мозг і растопчуть усі едельвєйси.
Вони сложні і сильні, така їхня путь.
іх дівіз поєбися, утрись і напєйся.
Лапи взуті в старі престарі постоли
В вухах пірсінг у роті цигарка
Йдуть пустинею день, не посцать не отлить
Потому такі злі. Їм жарко.
Їх башка вже спеклася під сонцем равнін.
Їх подмишки смердять, бо для них не придумали дезік.
Їх стрічає десь насмерть іпуганий бедуін.
Він не каже нічього крім дранк, секс і крейзі.
Всьо хуйня, весь цей світ із хуйньой, піздєцом.
І ніхто не знайде десь потєряну суть.
І без разніци шо на дорозі скрізь ями.
Ти засни. і подумай звичайно о том
Як далеко далеко десь тігри ідуть.
Десь ідуть і махають хуями