Дев’яності forever
“...добрі часи погані часи -- вони залишали шанс”, Сяргей Жадан
Щасливої дороги - кажеш їм. Знайтися як
і мотаєш назад касету вуличного юнацтва
де безладний гоп-стоп у гірких районах на смак
крамничні двори сни малолітніх курвів
сліпе РБ дев’яностих амнезія нервів
Бунти підлітків давно для нас звичними стали
афганська шмаль ненависть втечі з дому
Полохливі свідки тривоги твоєї зостались
страх прихований під шкірою розборок уривки фраз
стара факін мораль що скористалася з нас
Школа нам не дала нічого олівців коробка
форма пайок пара чергових знань
синтез ботаніки і занять із фізпідготовки
пріло за шибами сонце, шаліла ртуть
у венах цнотливих від піонерського «Будь».
Порожні серця немов прилавки сільмагів
діти промзон і великих пустих стадіонів
все що є у очах лиш бажання спрагле
стать футболістом банкіром чи ловцем снів
словник твій погрубішав, душа - поготів
Тепер від кохання лиш дві порожні обгортки
боротьба у душі ввійшла в стадію затяжної
На перервах смакуючи форми порноакторки
переходив із дівки на дівку із класу в клас
твій протестантський Бог обожнював джаз
Глянь на однолітків, хтось на потяг заскочити встиг
і метляє руками - давай, не тушуйся, пацан
а приглянешся - тобі зовсім у інший бік
на лавці вокзальній парами сплять голуби
все, що робиш, робиш інтуїтивно - аби
Бо готовий життєвий план грішить софізмом
мовляв черепахи швидше сягають вершин
мовляв у ахіллів самі понти і харизма
і в п’ятках душа пане фаусте підпишіть-но контрактик
садок веензе галіма робота раптовий інфарктик
Чи про це ти читав у художній літературі
але розум скоріше шанує закони джунглів
за стіною бухає твій пролетарський гуру
спека й зливи незмінність прогнозу погоди тішить
десь під деревом в позі лотоса тупо сидиш ти
Опадає листя із сакури тобто з вишні
як одержать грінкарту знайомі летять всі у вирій
мо’ теракт черговий ладнає аллах-всевишній
і тому востаннє набери домашній номер телефону
все нормально мамо шоу маст гоу он.
Дзевяностыя forever
“...добрі часи погані часи -- вони залишали шанс”, Сяргей Жадан
Шчасьлівай дарогі -кажаш ім - знойдземся як
і матаеш назад касэту вулічнага юнацтва
дзе бязладны гоп-стоп у раёнах горкіх на смак
дворыкі крамаў сны малалетніх лярваў
сьляпое РБ дзевяностых амнэзія нэрваў
Цяпер ужо звыклымі сталі бунты падлеткаў
аўганская шмаль нянавісьць уцёкі з дому
засталіся трывогі твае палахлівыя сьведкі
страх прыхаваны пад скурай разборкі урыўкі фраз
старая факін мараль што скарысталася з нас
Школа нам не дала анічога набор алоўкаў
форма паёк пара дзяжурных ведаў
сынтэз нагляднай батанікі й фізпадрыхтоўкі
прэла за шыбамі сонца й шалела ртуць у венах
цнатлівых ад піянэрскага “Будзь...”
Сэрцы пустыя нібыта прылаўкі сяльмагаў
дзеці прамзон і вялікіх пустых стадыёнаў
толькі і ёсьць у вачох што наіўная прага
стаць футбалістам банкірам ці лоўцам сноў
зрабіўся грубейшым твой слоўнік душа - пагатоў
Ад каханьня цяпер толькі дзьве пустыя абгорткі
барацьба ў душы ўвайшла ў стадыю зацяжное
на перапынках смакуючы формы порнаакторкі
пераходзіў зь дзеўкі на дзеўку з клясу ў кляс
твой пратэстанцкі Бог багоміў джаз
Зірні твае раўнагодкі ўжо заскокваюць у цягнічок
і матляюць рукамі - давай не тушуйся пацан
але ўгледзецца лепей - табе ў цалкам іншы бок
на вакзальнай лаўцы парамі сьпяць галубы
ўсё што робіш робіш інтуітыўна - абы
Бо гатовы жыцьцёвы плян грашыць сафізмам
маўляў чарапахі хутчэй сягаюць вяршыняў
маўляў у ахілаў адны панты і харызма
і ў пятках душа падпішы пане фаўсьце кантракцік:
садок вэнэу галімая праца раптоўны інфаркцік
Ці пра гэта чытаў ты ў мастацкай літаратуры
але розум хутчэй шануе законы джунгляў
за сьцяною бухае твой пралетарскі гуру
у надвор’і нязьменны прагноз: сьпёка й залевы
у позе лотаці тупа сядзіш пад дрэвам
Ападае лістота з сакуры то бок зь вішні
атрымаўшы грын-карту сябры адлятаюць у вырай
мо чарговы тэракт рыхтуе алаг-усявышні
і таму мо ў апошні раз патэлефануй дамоў
усё нармальна мама нармальна шоў маст гоў он