Путівник по книжковим кав’ярням
Проводити час з друзями - це весело. Можна ходити на футбол, в кіно чи театр, а можна просто обрати затишну кав’ярню в якості постійного місця зустрічі. І тут кожен обирає своє: комусь подобається атибутика поїздів, комусь - американських салунів, а хтось обрає “інтелектуалізовані” місця. До таких слід віднести різноманітні мистецькі кав’ярні, а в їх числі - книжкові.
Спершу слід вияснити, що ж таке книжкова кав’ярня. Кожен власник подібного закладу вкаладає в це поняття свій зміст, проте їх можна схарактеризувати як заклад, в якому можна придбати літературу або ж її почитати із обов’язковим поверненням. Асортимент літератури та наїдків-напитків різноманітний, публіка різномастна. Проте ці заклади об’єднують як літературофілів та бібліоманів, так і просто ласих до літератури. Для того, щоб почитати книгу, не обов’язково йти до бібліотеки або до друзів. Почитати чи придбати нигу можна і в книжкових кав’ярнях. Різноманіттям, щоправда, не дивують, проте варто знати, в який заклад податися.
Почнемо, мабуть, зі Львова. Сподіваємся, кожен знає, що як мінімум раз на рік Львів перетворюється на літературну столицю - під час Форуму видавців, який щовересня проходить у місті Лева. Тоді чи не кожна кав’ярня у центрі Львова перетворюється на збіговисько різноманітного книжково-мистецького люду. Проте, хоч місто і стає книжковим раз на рік, реально книжкових кав’ярень у нім небагато.
Почнемо передусім з меншого. При великому бажанні можна назвати дещо книжковим улюблений заклад львівських письменників, художників та журналістів “Смачна плітка”. Хоч книжок там не продають та й почитати їх не виходить, проте стіни залів прикрашені цитатами відомих письменників та філософів з приводу “що ж таке плітка?”. І хоч “Плітка” знаходиться під театром Курбаса, книжковості це в ній не применшує. В меню, яке, до речі, має зовсім не “кусючі” ціни, можна знайти купу алюзій на різноманітні літературні твори, навіть сучасників. А за сусіднім столиком часто можна побачити відомих людей та почути, про що ж говорить бомонд. Варто відзначити, що через популярність цього місця столик варто бронювати. Коштує це задоволення 50 грн, які ви можете відразу ж випити чи з’їсти на місці. Серед меню особливо виділяються барвистим складом та назвами різноманітні салати, також непогана м’ясна кухня, але більше за усе радимо спробувати печену картоплю з різноманітними соусами, яка обійдеться вам до 15 грн. Порцією наїдаєшся усмак. Також у “Плітці” непоганий кавовий лист, та алкогольні напої теж на висоті.
Інший приклад вже насправді книжкової кав’ярні - популярне серед молодих літераторів місце під назвою “Кабінет”. Саме цей заклад, що розімстився на місці колись популярного у львівських пластунів “кульчика”, або ж кафе “У Юрія Кульчицького”, що мало підкреслено партизансько-повстанську тематику, дивує більше за все. Це не просто кав’ярня, а кав’ярня з секретом. З перших хвилин перебування у закладі виникає питання - “ого, скільки ж цьому кабінету років?”. Однак, заклад з’явився нещодавно, і якщо добре придивитись, то стає зрозуміло, що потертість підлоги, столів, стільців - нарочита. І якщо вона не відлякає Вас, то Ви неодмінно проникнетесь створеною напрочуд цілісною “приропошеною” атмосферою з приглушеним освітленням та блюзом. Верхній зал називають Читальнею, інтер’єр якого виконано в стилі кабінету, де можна послухати спокійну джазову музику та почитати свіжу добірку преси, і не лише свіжу: при бажанні можна пошукати й архівні газети, щоправда, видані 1960-х ви там не знайдете - лише за наближчі кілька років. Загалом велика зала більше нагадує читальню - стіни до стелі заставлені книжками. Та й відвідувачі, (в основному така собі прогресивна молодь) залюбки гортають книжки представлені у Кабінеті. Нескінченно довгому читанню сприяють і не бібліотекарські креслаті велюрові дивани, які є ну дуже зручними. Кабінетності залі додають і великі вікна, і оксамитові важкі портьєри. Але є ще дві інші зали - у підвалі. До них Ви потрапите через стилізовані під шафу двері. Кам’яниця умовно називається “Підпілля2. Тут можна побачити стяг басків, справжню автоматичну зброю, листівки-звернення войовничих студентів за соборну Україну надцятого року і т.д. Партизанів-воюючих тут не помітили, а обслуговуючий персонал (дівчата) видався достойно люб’язним. На бажаючих подихати “свіжим повітрям” чекають 3 столики надворі, (мінус - вони розташувались на самому тротуарі). Мабуть проект створювався для душі, адже для заробітку на ньому мало б бути як мінімум ширше меню. Отже, наступна особливість - меню з основної їжі щодня змінюється і складається лише з трьох позицій - зупи, другої страви та салати. Приміром - цибульник, салат з риби та капусти й щука запечена. Усе разом коштуватиме Вам близько 55-60 грн на одну особу. Звісно, якщо Вам риба не до вподоби тоді все, що залишиться - це канапки, налисники з різними начинками, сир, та морозиво-вершкові десерти, які є у постійному меню. Та правду кажучи оригінальні, складні, щоденно свіжі три страви абияк смакують. Краще все ж пробувати. І до речі, буде ситно. Серед меню варто виділити Крокети (кульки з картоплі з начинкою сиру чи грибів) по ціні 13 грн, різноманітні млинці та салати, великий асортимент алкогольних напоїв. Щодо інших цін: пиво від 4 грн (Львівське, Оболонь, Пілснер, Гессен, Кельт, Козел, Баварія), налисники - 12 грн, десерти 9-18 грн, тартинки - 3грн, кава - 5 грн, чай - 7-8 грн. Ще знайшли гарний вибір вин-горілок. На тому ж поверсі розташувався і більярдний стіл (5 грн за партію). В залах кафе працює wi-fi від Укртелекому. “Кабінет” можна знайти недалко від Арсеналу, навпроти пам’ятника В’ячеславу Чорноволу.
Тепер черга за столицею. У Києві є кілька таких закладів. Перший, і, мабуть, найвідоміший - кнайп-клуб “Купідон” на Пушкінській. Це місце справляє неординарне враження на того, хто втрапляє туди вперше. Інтер’єр важко назвати класичним, скоріше це еклектика - стільці, спинки від стільців, книжки, журнали… Навіть витяжка існує. В самій кнайпі криється кілька прихованих місцин. Перше - крамничка, в якій можна обміняти літературу, часом там можна знайти досить раритетні видання, така собі андеґраунд-букіністика. Друга - звичайна книжкова крамниця, яка, проте, є прихованою для пересічного відвідувача - для того, щоб бодай її побачити, потрібно пройти в “тупик Туалєтова”. Вже за ним відкриютьсяч двері до невеличкого напівпідвального приміщення (хоча, “Купідон” теж напівпідвальний), яке повністю заставлене стелаєами. Тут можна придбати сучукрліт, класику чи перекладну літературу за більш-менш пристойною ціною, яка не погризе гаманець.
Що стосується самої кнайпи, то тут часто можна побачити безкоштовні журнали, які можна навіть взяти із собою. Книжки, щоправда, трапляються рідше, але трапляються, при чому різноманітні, проте здебільшого це сучасна українська література. Крім функції читва, книжки виконують подекуди й функції декорацій - над столиком, що стоїть між барною стійкою та колоною можна побачити гірлянду із кількох книжок.
Насамперед, “Купідон” відомий тим, що там частенько відбуваються різні читання і презентації. Тут можна побачити різноманітні фото українських письменників та селебрітіз, погортати висячі “нєтлєнкі”, побачити живу зірку за сусіднім столиком. Але кав’ярня на диво демократична: найдешевше пиво - 12 грн., непоганий вибір страв, особливо смакує до пива “Картопля по-креольськи” із сосом “тартар”. Та й вибір салатів непоганий, і лист “кавачай” також дає можливість вибрати. Як на столицю і центрове розташування, ціни зовсім не кусаються. Персонал привітний, хоч і дуже зайнятий - на весь зал, що майже щовечора просто забитий, бігає всього дві дівчинки-офіціантки. Відвідувачі - в основному молодь або мистецька богема. Також зустрічаються і футбольні фанати, оскільки в кнайпі наявний телевізор.
Друге місце, про яке хочеться розповісти - “Антресоль”, дитя компанії “бабуїнів”. На відміну від “Купідона”, ціни тут вже більш “дорослі”, та й страви серйозніші. Ділиться заклад на три зали - нижній поверх для тих, хто не палить, верхній - для тих хто палить, проте не весь - у “Антресолі” чітке зонування. Стосовно “книжковості” цього місця, то “Антресоль” більше схожа на крамницю - тут можна придбати в основному сучасну перекладну літературу та різноманітну аудіо- та відеопродукцію, середня ціна якої перевищує середню ціну подібного ринку на Петрівці. І якщо ви справді вирішите щось купувати - задумайтесь, чи це вам так вже потрібно. Проте у “Антресолі” можна знайти рідкісну в Києві річ - молескін, книжку-блокнот із товстого паперу для записів і малювання. Коштує таке задоволення недешево, проте це вже бренд, а за бренд треба платити, як і за якісний папір.
Що стосується атмосфери цього місця, то вона навіває певну домашність - великі вікна, зручні крісла, багато тканини і теплих тонів. Є навіть коцики, щоб прикрити ніжки, що також додає свого шарму читанню книги. Стосовно прочитання книг із продаваної колекції ми не цікавились, та й навряд чи книги-на-продаж будуть давати почитати. Тим не менше, “Антресоль” - це непогане місце для прочитання книги за горнятком лате, яке тут готують досить непогано.
Публіка тут вже значно поважніша, часто можна побачити іноземців, або сім’ї з дітьми. Такий собі заклад сімейного типу, на який гроші не потратиш щодня, проте кілька раз на місяць випити горня лате із чудовою книгою - якраз саме те, що потрібно.
Третє “книжкове” місце Києва - “Театріон-читальня”, що на Оболоні, біля метро “Мінська”. Кав’ярня зовні не помітна, і натрапили ми на неї випадково. Саме таке місце можна обрати для зустрічі з подругою, яку не бачив сто років чи коханою людиною. Хоч профіль місцини більш театральний, уся стіна навпроти бару все одно заставлена книгами, які тут можна придбати за доволі низькою ціною - наприклад, книга із серії золотої класики обсягом в 300 сторінок обійдеться вам в 12 грн. Вибір був великий, зараз сказати важко, оскільки кілька моїх знайомих вже туди навідались з метою скупити “майже все”. Як повідомив нам бармен, поповнюється асортимент постійно, і надалі вони планують розширити співробітництво їз різними українськими видавництвами.
Сама кав’ярня напівтемна, дизайн доволі простий і кухні як такої немає. Кава-еспресо коштує тут 10 грн і непогано смакує, є вибір алкогольних напоїв. Дуже симпатичний і приємний бармен, який нам дещо розповів про це заклад, а також запрошував на читання та театральні вечори, що відбуваються тут щотижня. Відвідувачів не дуже багато, тому це місце дуже пасує для зустрічі тет-а-тет.
Одне слово - кожен шукатиме в книжкових кав’ярнях щось своє, але, оскільки цей ринок практично вільний, є можливість придумати щось своє.
Originally published at Трансліт. You can comment here or there.