Враження від Броварів
Чесно кажучи, я не знаю чого очікував від Броварів. Просто було цікаво туди поїхати. Мені завжди цікаво побувати в місцях, де ще не доводилося побувати. Хоча з погодою не дуже й то пощастило, але дощу не було. Виявляється, Бровари - це доволі велике місто, в якому живуть понад 100 тисяч людей. Уявляв його трохи меншим.
Від Києва до Броварів відстань лише трохи більше шести кілометрів. І мені так здалося, що для Броварів це дуже погано. Реально місто виглядає, як спальний район Києва. Здалося, що в місті реально нема чого робити. Ні, є торгові центри, ресторани, льодова арена навіть є, але чогось схожого на центр міста, як я його уявляю, знайти не вдалося. Старого міста теж немає. Є тільки багатоповерхівки та приватний сектор.
Приблизно так виглядає центр міста: бульвар Незалежності.
В порівнянні з Києвом майже немає машин. Навіть без світлофорів дорогу можна доволі спокійно перейти де завгодно. Ще, я так зрозумів, дуже популярно воду набирати в бюветах, є навіть доволі красиві екземпляри, як цей грибок.
Є такі собі міні-бювети, який побачив у звичайному дворі. Ще, спочатку здалося дивним, що багато дитячих майданчиків розташовані в невеличких котлованах з бетонними стінами. Проте, якщо трохи подумати, в цьому є великий плюс: нікому не спаде на думку паркувати машину на такому майданчику.
В Броварах таки є місце де збираються та відпочивають всі мами міста разом зі своїми дітьми: це центральний парк Перемоги. Дітей та візочків там просто безліч.
Хоча ті, хто проектували парк,судячи з усього, зовсім не заморочувалися якимось там дизайном, конкурсом проектів і таке інше. Обов’язковим атрибутом парку перемоги повинен бути якийсь літак, бажано винищувач і танк. Ще треба поставити багато портретів героїв та якусь гранітну стіну, на якій написати ще багато прізвищ (останню я все ж в парку не знайшов). Насправді я не проти шанування пам’яті, просто чомусь скрізь все це виглядає однаково, за типовим проектом, як хрущовки.
Також обов’язково повинен бути фонтан, бажано великий, бажано закинутий, пошарпаний, та непрацюючий.
І ще пам’ятник жертвам Чорнобиля. Може насправді це й не він, я не підходив ближче, але у всіх інших містах пам’ятники подій на Чорнобилі виглядають дуже схоже. Рідко де можна побачити пам’ятник, який доручали справжнім майстрам.
А ще є сумна дівчинка з відбитим носом.
Але в парку можна знайтиє і багато гарних речей. Наприклад, майданчик для скейтерів. Реально корисна річ. Їм цікаво, та й інших не дратують, коли по сходах в центрі міста десь стрибають.
Був здивований, коли окрім танку побачив ще й БТР, встановлений на честь воїнів-афганців. Це хоча б оригінальніше, ніж просто танк.
Ще знайшов дитячий майданчик, що був незвичного кольору, на відміну від всіх вже звичних жовто-синє-зелено-червоних майданчиків. Але й його вже розмалювали різними написами.
Озеро чудове. Тут без коментарів, просто чудове озеро.
І ось такий майданчик. Цікаво тат реально грає хтось у шахи, чи його для галочки побудували.
Одна з маленьких церков Броварів.
Ще одна. Тут вже сусідство набагато цікавіше: з одного боку багатоповерхівки, з іншого торгівельний центр та паркова.
А ще на всіх вулицях отакі лежачі поліцейські. Їх дуже багато і всі однакові. Але свою місію вони виконують на 5 з плюсом.
А це, як на мене, найцікавіший будинок в місті.
Отака невеличка прогулянка.
Від Києва до Броварів відстань лише трохи більше шести кілометрів. І мені так здалося, що для Броварів це дуже погано. Реально місто виглядає, як спальний район Києва. Здалося, що в місті реально нема чого робити. Ні, є торгові центри, ресторани, льодова арена навіть є, але чогось схожого на центр міста, як я його уявляю, знайти не вдалося. Старого міста теж немає. Є тільки багатоповерхівки та приватний сектор.
Приблизно так виглядає центр міста: бульвар Незалежності.
В порівнянні з Києвом майже немає машин. Навіть без світлофорів дорогу можна доволі спокійно перейти де завгодно. Ще, я так зрозумів, дуже популярно воду набирати в бюветах, є навіть доволі красиві екземпляри, як цей грибок.
Є такі собі міні-бювети, який побачив у звичайному дворі. Ще, спочатку здалося дивним, що багато дитячих майданчиків розташовані в невеличких котлованах з бетонними стінами. Проте, якщо трохи подумати, в цьому є великий плюс: нікому не спаде на думку паркувати машину на такому майданчику.
В Броварах таки є місце де збираються та відпочивають всі мами міста разом зі своїми дітьми: це центральний парк Перемоги. Дітей та візочків там просто безліч.
Хоча ті, хто проектували парк,судячи з усього, зовсім не заморочувалися якимось там дизайном, конкурсом проектів і таке інше. Обов’язковим атрибутом парку перемоги повинен бути якийсь літак, бажано винищувач і танк. Ще треба поставити багато портретів героїв та якусь гранітну стіну, на якій написати ще багато прізвищ (останню я все ж в парку не знайшов). Насправді я не проти шанування пам’яті, просто чомусь скрізь все це виглядає однаково, за типовим проектом, як хрущовки.
Також обов’язково повинен бути фонтан, бажано великий, бажано закинутий, пошарпаний, та непрацюючий.
І ще пам’ятник жертвам Чорнобиля. Може насправді це й не він, я не підходив ближче, але у всіх інших містах пам’ятники подій на Чорнобилі виглядають дуже схоже. Рідко де можна побачити пам’ятник, який доручали справжнім майстрам.
А ще є сумна дівчинка з відбитим носом.
Але в парку можна знайтиє і багато гарних речей. Наприклад, майданчик для скейтерів. Реально корисна річ. Їм цікаво, та й інших не дратують, коли по сходах в центрі міста десь стрибають.
Був здивований, коли окрім танку побачив ще й БТР, встановлений на честь воїнів-афганців. Це хоча б оригінальніше, ніж просто танк.
Ще знайшов дитячий майданчик, що був незвичного кольору, на відміну від всіх вже звичних жовто-синє-зелено-червоних майданчиків. Але й його вже розмалювали різними написами.
Озеро чудове. Тут без коментарів, просто чудове озеро.
І ось такий майданчик. Цікаво тат реально грає хтось у шахи, чи його для галочки побудували.
Одна з маленьких церков Броварів.
Ще одна. Тут вже сусідство набагато цікавіше: з одного боку багатоповерхівки, з іншого торгівельний центр та паркова.
А ще на всіх вулицях отакі лежачі поліцейські. Їх дуже багато і всі однакові. Але свою місію вони виконують на 5 з плюсом.
А це, як на мене, найцікавіший будинок в місті.
Отака невеличка прогулянка.