Якщо вже завітав до Ужгорода, то, як на мене, треба обов’язково потрапити до цього замку. Бо по-перше там майже немає туристичної інфраструктури, тобто купи наметів з магнітиками, подарунками та іншими відверто дратуючими туристичними атрибутами, а по-друге він непогано зберігся і дуже класно виглядає. Знаходячись поруч реально відчуваєш якесь поєднання з історією.
Маршруток з Ужгорода багато, тож дістатися до Невицького нескладно. В самому селі біля зупинки можна пофотографувати лелек, які собі обрали досить незвичне місце.
Доки дістанешся замку, можна подивитися ще багато цікавого. І природа навколо теж сприяє відпочинку.
До замку веде невеличкий місточок з чудовими краєвидами. Хоча найбільше запам’ятався навіть не місточок, а невеличкий ресторанчик за ним. Як майже скрізь в Закарпатті там дешево та дуже смачно. Склалося враження, що то такий собі родинний бізнес, де всі від повара до офіціанта - це представники однієї великої родини.
Колись біля замку був великий санаторій з фонтанами. Проте виглядає зараз все ще дуже погано, лише могила садівника нагадує, що колись багато сил та праці докладали, щоб зробити це місце красивим.
Ось так він виглядає знизу. От тільки ота штука ліворуч трохи псує зовнішній вигляд.
Природа потихеньку відвойовує собі територію.
З якого боку не подивись, замок виглядає чудово.
Якщо не дуже страшно, то можна полазити по стінах старої фортеці, тільки лазити треба обережно, бо таки височенько звідти падати.
Маленька гребля, яку можна побачити зі стін.
І наостанок ще одна світлина.