Качанівка
Про Качанівку я багато разів чув немало цікавого, але відвідати досі її все не вдавалося. Нарешті зірки якось стали належним чином і вдалося відвідати і це чудове місце.
Мова йде про відомий національний історико-культурний заповідник, який являє собою немаленький палац з різноманітними будівлями поруч із ним та величезний парк навколо нього. Наскільки мені відомо, це єдина українська садиба, яка збереглася в комплексі із парком та всіма будівлями.
Альтанка Глінки. Наскільки відомо, в цій альтанці відомий композитор працював над оперою «Руслан та Людмила». Хоча ніколи не розумів, як історики перевіряють такі факти.
Альтанка стоїть в дуже живописному місці - на високому пагорбі на березі мальовничого Майорського ставу.
Задня частина палацу з боку Майорського ставу. Будівля наче і потребує ремонту але знаходиться в досить непоганому стані.
Думаю з наступної світлини можна уявити, які краєвиди відкриваються з цього палацу.
Взагалі на території можна побачити немало різноманітних будиночків, скульптур та фонтанів. Трошки відволічуся від опису садиби: ніколи не повторюйте нашої помилки і не їдьте в Качанівку через Городню та Іваницю. Ми чомусь вирішили, що так буде ближче та швидше. Ця дорога дійсно вразила. Тому що, наче ми вже немало наїздили кілометрів українськими дорогами і уявляємо їхню якість, але цей шматок дороги в моєму особистому топі найгірших доріг, десь поруч із трасою через Куп’янськ Харківської області та дорогою в Шрамківці Черкаської. Взагалі важко уявити як люди живуть з такими дорогами: там або трактор треба мати, або бухати постійно, щоб і бажання не було за межі села виїжджати. Співчуваю мешканцям тих сел. А от дорога через Парафіївку - Гужівку - Ічню, то справжній автобан, якою дуже приємно їхати.
Та повернемося до садиби та її парку.
Я трохи не уявляв масштабів парку і не зовсім вірно розрахував свій час, бо парк величезний і щоб неспішно його обійти треба мати в запасі купу часу. Постійно доводиться то підніматися на пагорби, то спускатися до ставу, тобто з такими прогулянками фітнесом можна не займатися.
В парку постійно зустрічаються якісь руїни, кам’яні місточки (цілі або не зовсім).
Весна - це мабуть ідеальний час для подорожі в Качанівку.
Хоча інколи, коли проходиш під аркою, краще уважно дивитися вгору, щоб не прибило якоюсь цеглиною.
Та ось повернулися назад до Георгіївської церкви.
І тут, навіть якщо не подивився та пропустив щось цікаве, то бажання повернутися якось вже немає і хочеться тільки трошки відпочити, благо лавочок для відпочинку тут вдосталь.
Можна ще почитати:
- Садиба Мсциховського
- Буки
- Немирів
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth
Мова йде про відомий національний історико-культурний заповідник, який являє собою немаленький палац з різноманітними будівлями поруч із ним та величезний парк навколо нього. Наскільки мені відомо, це єдина українська садиба, яка збереглася в комплексі із парком та всіма будівлями.
Альтанка Глінки. Наскільки відомо, в цій альтанці відомий композитор працював над оперою «Руслан та Людмила». Хоча ніколи не розумів, як історики перевіряють такі факти.
Альтанка стоїть в дуже живописному місці - на високому пагорбі на березі мальовничого Майорського ставу.
Задня частина палацу з боку Майорського ставу. Будівля наче і потребує ремонту але знаходиться в досить непоганому стані.
Думаю з наступної світлини можна уявити, які краєвиди відкриваються з цього палацу.
Взагалі на території можна побачити немало різноманітних будиночків, скульптур та фонтанів. Трошки відволічуся від опису садиби: ніколи не повторюйте нашої помилки і не їдьте в Качанівку через Городню та Іваницю. Ми чомусь вирішили, що так буде ближче та швидше. Ця дорога дійсно вразила. Тому що, наче ми вже немало наїздили кілометрів українськими дорогами і уявляємо їхню якість, але цей шматок дороги в моєму особистому топі найгірших доріг, десь поруч із трасою через Куп’янськ Харківської області та дорогою в Шрамківці Черкаської. Взагалі важко уявити як люди живуть з такими дорогами: там або трактор треба мати, або бухати постійно, щоб і бажання не було за межі села виїжджати. Співчуваю мешканцям тих сел. А от дорога через Парафіївку - Гужівку - Ічню, то справжній автобан, якою дуже приємно їхати.
Та повернемося до садиби та її парку.
Я трохи не уявляв масштабів парку і не зовсім вірно розрахував свій час, бо парк величезний і щоб неспішно його обійти треба мати в запасі купу часу. Постійно доводиться то підніматися на пагорби, то спускатися до ставу, тобто з такими прогулянками фітнесом можна не займатися.
В парку постійно зустрічаються якісь руїни, кам’яні місточки (цілі або не зовсім).
Весна - це мабуть ідеальний час для подорожі в Качанівку.
Хоча інколи, коли проходиш під аркою, краще уважно дивитися вгору, щоб не прибило якоюсь цеглиною.
Та ось повернулися назад до Георгіївської церкви.
І тут, навіть якщо не подивився та пропустив щось цікаве, то бажання повернутися якось вже немає і хочеться тільки трошки відпочити, благо лавочок для відпочинку тут вдосталь.
Можна ще почитати:
- Садиба Мсциховського
- Буки
- Немирів
Оригінал цієї публікації знаходиться на dreamwidth