Мукачеве. Центр
Мукачеве - це така себе друга столиця Закарпаття. Місто не дуже велике, але дуже красиве. І хоча до Львова та Кам’янця йому далеко, це не означає, що сюди не треба навідатися. А робити це найкраще, як на мене, навесні, коли квітнуть каштани та сакури.
Пам’ятник Кирилу та Мефодію в центрі міста. Наче через кілька років після того, як цей пам’ятник з’явився в Мукачеве, точну копію його встановили в Києві на території Києво-Печерської лаври.
Костел Святого Мартіна - ще одна красива споруда міста. Він був побудований більше ніж 100 років тому на місті зруйнованого старого костелу. В соборі знаходиться орган братів Рігер. Обов’язково варто зайти, а от зробити нормальні фото вдень ще треба постаратися: постійно щось чи хтось заважає.
Центр насправді дуже маленький, але якийсь європейський. Ще трохи заважає орієнтуватися те, що він трикутний, тож як проїдеш навколо, то можна трохи загубитись. Я більш звик до чотирикутних кварталів та перпендикулярних вулиць.
На центральній площі звичайно красива ратуша.
А в центрі затишний дворик. Чомусь в тому дворику майже ніколи немає туристів.
Оригінальних будинків вистачає: оцей, наприклад, займає відділення Приватбанку.
Далі одна з наймолодших православних церков міста, яку звели в 1993 році неподалік від площі Миру: Собор Почаївської ікони Богоматері.
А от старовинний Мукачівський православний Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований на схилі Чернечої гори на околиці міста і до нього доведеться добряче протопати, хоча місто не дуже велике, тож добряче в Мукачеве означає не дуже й довго.
Монастир той стоїть на березі гірської річки Латориця, яка тече скрізь місто. І хоч влітку її нескладно перейти пішки, як майже всі гірські річки, навесні, коли тануть сніги, води в неї стає багато.
Ще по місту розкидані різні скульптури. Взагалі на Закарпатті життя трохи відрізняється. Наприклад, в Мукачеве вперше стикнулися з тим, що на свята та вихідні магазини не працюють, вважай, як в Європі. На все місто в неділю ледве знайшли один працюючий продуктовий магазин.
Бруківка в центрі.
Оригінальні пішохідні переходи. Більш ніде таких не бачив.
Ще одна фішка Закарпаття: магазини ABC. Майже всі продуктові магазини в Мукачеве називаються ABC, і це не мережа магазинів. Ця традиція пішла з Угорщини, де так називають невеличкі універсальні магазини, в яких продають продукти, побутову хімію та інші дрібниці. Зазвичай такі магазини влаштовували в тому ж будинку, де жили самі господарі: на першому поверху магазин, наприклад, а на другому звичайна квартира.
Ось ще одна світлина. В Мукачеве багато чого є.
Всі найкращі фарби в Мукачеве.
Пам’ятник Кирилу та Мефодію в центрі міста. Наче через кілька років після того, як цей пам’ятник з’явився в Мукачеве, точну копію його встановили в Києві на території Києво-Печерської лаври.
Костел Святого Мартіна - ще одна красива споруда міста. Він був побудований більше ніж 100 років тому на місті зруйнованого старого костелу. В соборі знаходиться орган братів Рігер. Обов’язково варто зайти, а от зробити нормальні фото вдень ще треба постаратися: постійно щось чи хтось заважає.
Центр насправді дуже маленький, але якийсь європейський. Ще трохи заважає орієнтуватися те, що він трикутний, тож як проїдеш навколо, то можна трохи загубитись. Я більш звик до чотирикутних кварталів та перпендикулярних вулиць.
На центральній площі звичайно красива ратуша.
А в центрі затишний дворик. Чомусь в тому дворику майже ніколи немає туристів.
Оригінальних будинків вистачає: оцей, наприклад, займає відділення Приватбанку.
Далі одна з наймолодших православних церков міста, яку звели в 1993 році неподалік від площі Миру: Собор Почаївської ікони Богоматері.
А от старовинний Мукачівський православний Свято-Миколаївський жіночий монастир розташований на схилі Чернечої гори на околиці міста і до нього доведеться добряче протопати, хоча місто не дуже велике, тож добряче в Мукачеве означає не дуже й довго.
Монастир той стоїть на березі гірської річки Латориця, яка тече скрізь місто. І хоч влітку її нескладно перейти пішки, як майже всі гірські річки, навесні, коли тануть сніги, води в неї стає багато.
Ще по місту розкидані різні скульптури. Взагалі на Закарпатті життя трохи відрізняється. Наприклад, в Мукачеве вперше стикнулися з тим, що на свята та вихідні магазини не працюють, вважай, як в Європі. На все місто в неділю ледве знайшли один працюючий продуктовий магазин.
Бруківка в центрі.
Оригінальні пішохідні переходи. Більш ніде таких не бачив.
Ще одна фішка Закарпаття: магазини ABC. Майже всі продуктові магазини в Мукачеве називаються ABC, і це не мережа магазинів. Ця традиція пішла з Угорщини, де так називають невеличкі універсальні магазини, в яких продають продукти, побутову хімію та інші дрібниці. Зазвичай такі магазини влаштовували в тому ж будинку, де жили самі господарі: на першому поверху магазин, наприклад, а на другому звичайна квартира.
Ось ще одна світлина. В Мукачеве багато чого є.
Всі найкращі фарби в Мукачеве.