Осінь

[totswet]

Бува, як оце. Осьо проснувся я о нульовій годині одна хвилина. Дивлюся - аж навколо саме уміротворєніе і сама пентатоника. А були свини, і тепер оце, по прошествії годин, дивлюся на стіл і думаю: а ж я навіть усі кухлі і ложки усі помив, і навіть холодильника вирубив, бо він дістав; а харчі всі було чесно заманіячено. Тепер оце з суперечливими думками п'ю каву. Знадвору ані звуку. Осінь. Погода дуже весела. Добу тому заходило ніби на велику з дощем бурю, але розрішилося все недовгим дощем із грозою дуже далекою, і сьодні було і сонечко, і повний штиль до вечора, а втім, не знаю, що було ввечері. Я все проспав.А курити єсть? Хо-хо, єсть! І мухи єсть, і комарі ногу од'їли, і певний час тому чулися знадвору здалеку звуки якоїсь, певно, кражі со взломом, а потім тут ніби хтось пройшов і казав: "О бля, хтось єсть". Бо, мабуть, і злодії дуже знають, що сьодні абсолютні тиша, герметизм, одлюддя. І я сентиментально, наче Костянтин Паустовський під час єжовщини у якімсь сараї на Мєщьорській стороні, намагаюся висотати зі вторяків останню краплину кави, і обламуюсь. Курити! Курити! Курити!

це був ексцерпт з Хапкового Бортового Журналу за 23.ХІ. ММХІІ року