Вчорашня пенья - ретроспектива...
Вчора відбулася пенья. Було гарно і приємно - друзі і просто незнайомі люди сиділи і слухали... Дві години пролетіли - не хотілося йти з кафе :)
Трохи змінив намічену програму - булеріас як тему розкриватимемо ще й на наступній зустрічі. Так само і з малагеньєю Лєкуони - чесно кажучи, жодна з існуючих гітарних обробок мені не подобається. Тобто як самостійні твори («на тему Лєкуони») - так. Але щоб максимально передати характер і будову оригінальної п’єси - ні. Тому наступного разу знов гратиму малагенью Ернесто Лєкуони, проте у власній інтерпретації - просто так, як воно мені подобається.
Щодо Дієго дель Гастора - побалакали і про нього, і пограв трохи булеріас його (окремі фальсети), а для порівняння - тут же більш традиційні булеріас (фальсети від Андреса Батіста, Пако Пенья і себе любимого :)). Проте наступног разу ще продовжимо - по-перше, гратиму ВЕСЬ булеріас Дієго, по-друге, торкнемося інших палос в моронській манері.
До речі, серед відвідувачів пеньї була й маленька дитинка - 3 місяці. Якщо згадати всякі гарні епітети типу - «сігірійас - пісня-плач», то цього разу плакали дуетом - маляті гармонії сігірійас явно були... «жорсткуваті». Хоча... хто знає - може, маля виконувало перше у своєму житті канте? ;)
Почав пенью петенерою (схоже, це вже в мене у звичку ввійшло) - і закінчив петенерою. Як сказав мій товариш, разом з яким іхали додому - «одна пісня, але на початку і після години музики слухалася зовсім по-різному».
Думаю, у квітні буде дві пеньї. Якщо Ви читаєте ці рядки - Ви запрошені. Bienvenidos! :)
Трохи змінив намічену програму - булеріас як тему розкриватимемо ще й на наступній зустрічі. Так само і з малагеньєю Лєкуони - чесно кажучи, жодна з існуючих гітарних обробок мені не подобається. Тобто як самостійні твори («на тему Лєкуони») - так. Але щоб максимально передати характер і будову оригінальної п’єси - ні. Тому наступного разу знов гратиму малагенью Ернесто Лєкуони, проте у власній інтерпретації - просто так, як воно мені подобається.
Щодо Дієго дель Гастора - побалакали і про нього, і пограв трохи булеріас його (окремі фальсети), а для порівняння - тут же більш традиційні булеріас (фальсети від Андреса Батіста, Пако Пенья і себе любимого :)). Проте наступног разу ще продовжимо - по-перше, гратиму ВЕСЬ булеріас Дієго, по-друге, торкнемося інших палос в моронській манері.
До речі, серед відвідувачів пеньї була й маленька дитинка - 3 місяці. Якщо згадати всякі гарні епітети типу - «сігірійас - пісня-плач», то цього разу плакали дуетом - маляті гармонії сігірійас явно були... «жорсткуваті». Хоча... хто знає - може, маля виконувало перше у своєму житті канте? ;)
Почав пенью петенерою (схоже, це вже в мене у звичку ввійшло) - і закінчив петенерою. Як сказав мій товариш, разом з яким іхали додому - «одна пісня, але на початку і після години музики слухалася зовсім по-різному».
Думаю, у квітні буде дві пеньї. Якщо Ви читаєте ці рядки - Ви запрошені. Bienvenidos! :)