...
Тиждень, як немає з нами тата. Він боровся до останього, але хвороба таки забрала його...так швидко і так різко....
Важко впорядкувати думки і свідомість після цього....так сумно і так важко ...
Він був людиною з великим серцем і широкою душею. Він любив людей і завжди допомагав всім. Багато в чому він був справжнім прикладом для наслідування, для своїх синів. Я горжусь ним, адже він так багато зробив, як журналіст, книговидавець, поліграфіст...А скільки ще всього міг зробити...
Я вдячний йому за життя і за все, що він зробив для мене і для родини.
Шок пройшов і тільки зараз всерйоз починаю усвідомлювати, шо все це реальність, що все серйозно. . Що більше не побачу його, не почую його голосу...
==============================
На фото тато, який молиться біля церквиці на цвинтарі у свому рідному селі. Перед день Великодня. Квітень 2008. Як недавно і попри те давно це було...