В российском журнале «Звезда» в 1951 г. перевели и напечатали стих В. Сосюры «Люби Украину» (Любіть Україну). И тут русских шовинистов бомбануло. Да так, что напечатали большую разгромную статью в газете «Правда», обвиняли, что это стих по сути бандеровский, националистический. Статья «Против идеологических извращений в литературе» была напечатана ( Read more... )

Перша дружина В. Сосюри - Віра Каперівна Берзіна, колишній політрук червоноармійського ескадрону, студентка, як і він сам. Жили у повоєнному Харкові. Цій жінці присвятив поему «Робфаківка». Причиною розлучення стали її шовіністичні погляди. Ось як Сосюра це описав:

Ми з тобою зійшлись у маю,
ще не знав я, що значить ідея,
ти й тоді Україну мою
не ( Read more... )

На похороні відомого радянського поета Володимира Сосюри інший не менш відомий поет Андрій Малишко («Рідна мати моя, ти ночей не доспала» - це його вірш, що став народною піснею)  сказав наступне:


( Read more... )

Знову наївні сподівання покращити нижче описану ситуацію, але все одно все закінчиться русифікацією української культури:


( Read more... )

После написания предыдущей заметки нахлынули воспоминания. Но вернемся на секунду к ситуации в театре. Ничего антисоветского в песне Вороного не было. Кроме названия. "За Украину". В советском союзе очень не любили такие названия. Я сразу вспомнил Сосюру, уроженца Дебальцево, и как его гнали в советском союзе за стихотворение "Любіть Україну". Вот ( Read more... )