Вони цього навіть не приховують. Стаття за 1952 рік, щодо російсько-українського словника 1948 року.
Російська мова завжди допомагала розвиткові української мови. У післяреволюційний час благотворний вплив російської мови на українську ще збільшився. За допомогою російської мови в українській мові створені окремі групи лексики, як, наприклад, наукова і технічна термінологія; вплив російської мови позначився на мові публіцистики, на діловій українській мові тощо. Окремі актуальні слова або нова семантика старих слів, як і вислови в українській мові, виникають поряд з такого ж характеру словами і висловами в російській мові у процесі рівноправного спільного життя російського і українського народів, наприклад: російські - ленинизм, колхоз, бригадир, выдвиженец, стройки коммунизма і відповідні українські - ленінізм, колгосп, бригадир, висуванець, будови комунізму.
...Своїм розвитком українська лексикографія багато в чому зобов’язана російській лексикографії.
Перше речення - це щось. Особливо сильно російська мова допомагала українській до революції, ага. А після революції ще більше стали впливати. Цікаво, що
дехто влучно називав цей натхнений російською мовою словник Російсько-Російським.
Само собою, не автор не міг не згадати придумане росіянами нове поняття в мовознавстві - націоналістично-буржуазне мовознавство. Само собою, що подібні епітети застосовувались виключно до української мови:
«Російсько-український словник» 1948 року виник в процесі боротьби з буржуазним націоналізмом у мовознавстві. Коли після Великої Жовтневої соціалістичної революції українська мова стала державною, виникла потреба в словниках української мови, головним чином у перекладних, найбільше російсько-українських. І таких словників з’явилося чимало - і загальномовних, і термінологічних. Але майже всі вони були буржуазно-націоналістичні. Маскуючись, українські буржуазні націоналісти укладали українські словники, виходячи з своїх націоналістичних прагнень.
Виступаючи проти Жовтневої революції, вони все революційне намагались витравити з мови, не вносили слів, пов’язаних з новим післяреволюційним життям. З політичних міркувань вони обминали українські слова, спільні а словами російської мови, натомість захаращували словники різними вигадками, незрозумілими широким українським масам, твердили про так звану “відрубність” української мови і намагалися віддалити українську мову від російської. Шкідницькі дії буржуазних націоналістів були виявлені і розгромлені. Цим були усунені штучні перешкоди для вільного і природного розвитку української літературної мови.
Яке чудо, що за допомогою російської мови українська мова перестала бути буржуазно-націоналістичною. Важливий нюанс - більше ніяка мова в світі не оголошувалась буржуазно націоналістичною. Українська мова перша в світі за націонал-буржуазністю, і друга в світі за за мелодійністю!
В тему:
Как через газету «Правда» украинский язык редактировали, 1937 год. А ви знали, що є український мовний фашизм? Ще в 1934 р. виявили! Слава КПСС! Малороссии и малороссийского языка не существует в природе, 1873 г. Джерело: І. Кириченко, «До перегляду «Російсько-українського словника» 1948 року« // Радянська Україна - 1952 - №40 (16 лютого)