Ще трішки про Короткевича і Чорний замок

[tin_tina]

Вітаю всіх шанувальників В.К. з вчорашнім днем народження Майстра. Хоча я його й пропустила (пам"ятала! чесно. Просто надто багато всього на один день припало), то все-таки презентую давно обіцяний допис про блуди, луки й прогалини українського перекладу "Чорного замку Ольшанського". Відразу поясню, що мається на увазі видання 1984 року, здійснене

Comments

[tin_tina]

Не думаю, щоб то робився переклад з іншої редакції, по-перше, коли б Короткевич встиг написати аж дві редакції (в 79-у почав друкуватися Замок, у 84-у він вже помер, а ще ж і Колосся писав. Ну, можливо б і встиг, але там явно провисають діалоги і просто фізично відчуваються прогалини на місці викинутих уривків. От чого б Космичу після зауваження "про сторону з норовом" відразу переходити до процесу над Висоцьким? В оригінальному тексті все логічно - спершу сторона з норовом, а її мешканці не не, що не дають на собі їздити, а ще й самі люблять на комусь поїздити, тут Вітовт, який стукався в московські брами, а потім згадали, як Висоцький подібним чином добивався до якоїсь вдови. Саме до речі згадати і його родича, іншого Висоцького (котрий насправді та сама особа, а нам же натякали про двійника!).

А от яка цитата трапилася з приватного листа Короткевича - саме про український переклад.
Пачалі друкаваць новую маю “псіхалогію з дэтыктывам” пад назвай “Чорны замак Альшанскі”. Першую частку ўжо надрукавалі ў “Маладосці” і - чэрці такія - другую частку аднеслі на № 1 - 2 наступнага года. Каб падняць тыраж, бо, здаецца, атрымалася някепска. Аж да нездаровай цікаўнасці і цаны на чорным кніжным рынку па пяць рублёў за нумар (дастукаўся, галубок, да гэткага жыцця!). Карло Скрыпчанка, акі леў у нашчы рыкаючы і guaerens guem devoret, ужо ўзяўся перакладаць
Тут він, до речі, і той свій улюблений український історичний роман називає :-)

[thomas_brute]

Не написати - а надрукувати могли з купюрами. Тим більше в журналі, хоч би для економії місця.

Тут він, до речі, і той свій улюблений український історичний роман називає :-)

А. :) Загалом, поділяю. Не так конкретний роман, як взагалі творчість його автора. Зачитувався колись.

[tin_tina]

Ага... от це варіант можливий, тобто що переклад робився з журнального варіанту, де і не таке викинуть. Але ж з того часу пройшло шмат років :-), більше тридцяти. Час би вже наново перекласти і не по журнальному тексту.
А згадуваний роман (М-и) я теж дуже люблю. Саме з тих міркувань, що й Короткевич - потім були і кращі, і розумніші, але перша любов не забувається. З історичної точки зору він теж цілком витримує найприскіпливішу перевірку, принаймні, "турецька" його частина. Напрочуд точно.

Так якось подумали, що серед українських історичних книжок Короткевича мали б насамперед зацікавити "литовські", себто "Черлене вино" того ж Іваничука і "Сумерк" Опільського. Цей останній я люблю непроминаючою любов"ю і от згадала, що колись обіцяла викласти фрагментик з нього - "Про чудодійні штани".

[thomas_brute]

Ну, я Іваничука відразу «всього» читав. У другій половині 80-х купив у Москві трьох(здається)томник. То в мене склався такий «комплексний» образ. :)

[kostyantyn1979]

А я й Мальви якраз люблю. Привіт із Опішного, звідки Ваша аватара.

Кю

[blacklack]

guaerens guem devoret

Quaerens quem devoret (ища, кого б пожрать).

Re: Кю

[tin_tina]

Гарно сказано :-)