(no subject)
Сьогодні я зустрівся з небожем, якого востаннє бачив, здається, влітку 1991. Тоді йому було років 3. Тепер це майже дорослий чоловік. Дивно так-от стрічатися через багато років... І по-своєму цікаво. Багатьох родичів я востаннє бачив років 15 тому. Справді незвичні відчуття.
Продовжується моє таке доволі довге перебування (оляля, лонг сежур) в місті дитинства. Феодосія - найкраща світі. Учора несподівано довідався, що саме тут було продано в рабство Роксоляну. І навіть місце того давнього ринку рабів я тепер знаю. А я в дитинстві, та й пізніше - проходив там тисячі разів. На тому місці, в Морсаду в першій половині 1970-тих був звичайний радянський танцмайданчик, і, здається, моя мама в молодості туди ходила. Дивно робити такі відкриття.
Сьогодні я вперше відчув, що скоро осінь. Не знаю - чому. Було 38 градусів в тіні. Море - як парне молоко. Повз галерею Айвазовського та по набережній гуляють тисячі відпочивального люду. (Цього літа тут популярний атракціон - просто на набережній стоять катапульти й вистрілюють вряди-годи відчайдушних хлопців та дівчат в вечірнє небо.) Але вже скоро грядуть зміни...
Продовжується моє таке доволі довге перебування (оляля, лонг сежур) в місті дитинства. Феодосія - найкраща світі. Учора несподівано довідався, що саме тут було продано в рабство Роксоляну. І навіть місце того давнього ринку рабів я тепер знаю. А я в дитинстві, та й пізніше - проходив там тисячі разів. На тому місці, в Морсаду в першій половині 1970-тих був звичайний радянський танцмайданчик, і, здається, моя мама в молодості туди ходила. Дивно робити такі відкриття.
Сьогодні я вперше відчув, що скоро осінь. Не знаю - чому. Було 38 градусів в тіні. Море - як парне молоко. Повз галерею Айвазовського та по набережній гуляють тисячі відпочивального люду. (Цього літа тут популярний атракціон - просто на набережній стоять катапульти й вистрілюють вряди-годи відчайдушних хлопців та дівчат в вечірнє небо.) Але вже скоро грядуть зміни...