(no subject)
Я продовжую насолоджуватися життям у Феодосії. Завтра вже піде четвертий тиждень у місті дитинства.
Тут чимало змін. Що стосується самого міста, то, в принципі, нехай (хоч і не все до вподоби з нововведень младо-капіталістичної доби). А от люди, місцеві аборигени... Колись я жив серед них. А зараз багто хто з них прикро вражає - озлобленістю чи не до всього світу. Вчора зустрів чоловіка, з яким 17 років тому працювали разом тут, у Феодосії. Він загалом - непогана людина, навіть гарна - так було тоді. А тепер з піною в роті доводив, що Росія захищає правопорядок на Кавказі, а Україна насильно його та інших жителів Крима українізує і тд... Кульмінацією була його заява, що він не проти, аби й в Криму почалася війна й тут нарешті знов росіяни встановили свій порядок. Капець... П*здець. Весела оптимістична колись людина перетворилася на злобного божевільного чолов*ягу, з яким порозумітися вже неможливо. Отак. Се ля ві.
Але ж саме місто... Я його обожнюю. Піду сьогодні в старе місто, де колись, 25 віків тому жили греки, а потім - генуезці, потім турки... і так далі - десятки чи сотні народів. Там, серед напівдикого узбережжя, купатимусь, а також читатиму книжку Іри Цілик, яку не дочитав у Києві. Принаймні маю такий, як той казав, НАМІР :)
Тут чимало змін. Що стосується самого міста, то, в принципі, нехай (хоч і не все до вподоби з нововведень младо-капіталістичної доби). А от люди, місцеві аборигени... Колись я жив серед них. А зараз багто хто з них прикро вражає - озлобленістю чи не до всього світу. Вчора зустрів чоловіка, з яким 17 років тому працювали разом тут, у Феодосії. Він загалом - непогана людина, навіть гарна - так було тоді. А тепер з піною в роті доводив, що Росія захищає правопорядок на Кавказі, а Україна насильно його та інших жителів Крима українізує і тд... Кульмінацією була його заява, що він не проти, аби й в Криму почалася війна й тут нарешті знов росіяни встановили свій порядок. Капець... П*здець. Весела оптимістична колись людина перетворилася на злобного божевільного чолов*ягу, з яким порозумітися вже неможливо. Отак. Се ля ві.
Але ж саме місто... Я його обожнюю. Піду сьогодні в старе місто, де колись, 25 віків тому жили греки, а потім - генуезці, потім турки... і так далі - десятки чи сотні народів. Там, серед напівдикого узбережжя, купатимусь, а також читатиму книжку Іри Цілик, яку не дочитав у Києві. Принаймні маю такий, як той казав, НАМІР :)