Чи станеться інакше...
Він приходить ввечері додому
Змиває з себе інших
Запах коханок
Піт чужої любові чи просто тіла
Літня вода стікає літами
Він засинає накритий моїм волоссям
І тоді вже я йду з дому
До тіл, до запахів, до коханців.
Перед світанком
Я змиваю з себе чужі долоні
Засинаю накрита його руками.
Вранці наші погляди
з-під напіврозтулених повік
Ловлять одне одного
Хтось з нас
В цю мить думає:
Чи станеться інакше?
Ми знайдемо відповідь
Щойно віднайдемо себе.
Чи то винайдемо.
Чи то вигадаємо.
А допоки
За сніданком я розбиваю яйце
Чи то було його серце
Він крає скибку хліба
Чи то моя душа.
Он приходит вечером домой
Смывает с себя других
Запах любовниц
Пот чужой любви или просто тела
Прохладная вода стекает годами
Он засыпает, накрытый моими волосами
И тогда уже я ухожу из дома
К телам, к запахам, к любовникам.
Перед рассветом
Я смываю с себя чужие ладони
Засыпаю, накрытая его руками.
По утру наши взгляды
Из-под полуприкрытых век
Ловят друг друга
Кто-то из нас
В этот миг думает:
Случится ли по-другому?
Мы обнаружим ответ
Как только найдем себя.
Или изобретем.
Или придумаем.
А пока это не случилось
За завтраком я разбиваю яйцо
Или это было его сердце
Он режет ломоть хлеба
Или это моя душа.