Бульбашки
В Киеве появилось много murals. Серые стены серой поздней осени раскрашены в яркие цвета. Странные люди, птицы, рыбы, клетки и часы населяют вертикальные пространства. Один из таких рисунков на Печерске надихнув мене. Там люди выдували других людей из мыльных пузырей.
Может действительно мы есть ни что иное, как мыльные пузыри, которые где-то выдувает Бог. Может мы есть ни что иное, как мыльные пузыри, выдутые воображением, тех кто нас знает. А какие мы на самом деле не знает никто.
Змурую стіну
Розмалюю її як мені завгодно
Бульки, кульки, кульбабки
Головне, щоб я тебе
Не бачила.
Я буду видувати
Мильні бульбашки
З твоїм обличчям
Наповнювати своїм подихом
Надихати своїм змістом.
А потім торкатися реальності
І бачити, як
Від моєї уяви про тебе
Залишається
Тільки мокре місце
На стіні, яку я побудувала,
Щоб не бачити тебе,
На стіні, яку я розмалювала
Бульками, кульками і кульбабками.
Может действительно мы есть ни что иное, как мыльные пузыри, которые где-то выдувает Бог. Может мы есть ни что иное, как мыльные пузыри, выдутые воображением, тех кто нас знает. А какие мы на самом деле не знает никто.
Змурую стіну
Розмалюю її як мені завгодно
Бульки, кульки, кульбабки
Головне, щоб я тебе
Не бачила.
Я буду видувати
Мильні бульбашки
З твоїм обличчям
Наповнювати своїм подихом
Надихати своїм змістом.
А потім торкатися реальності
І бачити, як
Від моєї уяви про тебе
Залишається
Тільки мокре місце
На стіні, яку я побудувала,
Щоб не бачити тебе,
На стіні, яку я розмалювала
Бульками, кульками і кульбабками.