Іди і вбивай. Глава 19. Стрибок у невідоме
Ще кілька годин тому вона була жива. Він насолоджувався нею і разом з нею, цілував її вуста, шию, груди, стегна, слухаючи її солодкий стогін. Пам'ять із садистською наполегливістю прокручувала перед очима ту мить, коли він, ще не охолонувши від оргазмів, із жахом зрозумів, що вона мертва. Чіп не знав напевне, чи він убив дівчину, і в цьому була суть кошмару. Він не пам'ятав, як стріляв. Якби знати, чи ти натиснув на спусковий гачок, було б простіше і легше, але невідання давило на голову, спустошувало душу, лякало, зводило з розуму…
…І це відчуття. Відчуття того, що хтось слід у слід іде за тобою, стежить, готує найпідступніші пастки.
(Читати більше...)