Жодна з робіт не перевертає свідомість. Режисери поки що не можуть вийти за рамки свого «культурно-національного» оточення і показати історію глибшу. Таку, яка докопується до глибин дущі і досліджує її потаємні куточки. Для наших режисерів середовище- тролейбуси, лікарні, під’їзди, одинокі пенсіонери, важливіші за сюжет.
Кіно дивилася: Вікторія Хоменко
Сім короткометражок, створених на гроші Держкіно, вийшли в повноцінний прокат. Подивитися їх можна в Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Ужгороді, Івано-Франківську, Рівному, Донецьку та Чернівцях. Хоча добірка має широку прокатну географію на емоції вона доволі в’яла - усе закручено на хворобливих патологіях суспільства - полишений донькою дід-одинак, невдаха-емігрант, пацанчики з району, і грубі шахтарі.
![](http://texty.org.ua/mod/file/thumbnail.php?file_guid=46826&size=large)
(Читати більше)