Мертве море
В Ізраїлі я була дуже коротко, так 4 дні, то не термін. Але я дуже рада, що ми таки потрапили на Мертве море і я змогла відчутий той колорит пустелі Світового океану. Їдеш-їдеш пустелею, що складається із мертвих гір, а потім з'ясовуєш що то не гори, а глиби солі, вкриті брудом. Серед пустелі зустрічаються оази - фінікові гайочки, спеціально накриті поля з чимось смачним і корисним. Отут пустеля, а отут зелений гай чи поле... Неймовірні чудасія. Коли природу,ні, не перемагають, її просять і вдосконалюють.
Мертве море, дійсно мертве - бо навіть птахи не літають довкола. Але на берегах все ж таки іноді ростуть рослини - пальми і вічнозелені кіпарисики. Враження гнітюче, але надзвичайно цікаво дивитись на сліпучо-білі соляні пляжі. Та лежати на тих пляжах не можна - вони дуже тверді і колючі. Навіть ходити не зручно. Але вода неймовірного кольору - то видно через кристали солі , що переломлюють світло.
Є думка, християнських священників, що Мертве море через те мертве, що туди потрапили всі гріхи людства і воно померло. Хоча ... В нього впадає священна ріка Йордан... то про які гріхи може бути мова? Нащастя таких священників меншість і паломники можуть поцінувати красу та солоність Мертвого моря. Але мені скупатись не вдалось через брак часу. Та руку я засунула і облизала - солоне! аж гірке!