По-перше, він таки ГалльянО :-)
По-друге, я фактично нічого не чула із зіграного - так пару-трійку творів. (ну П'яцолу то я впізнала :-)))
По-третє, шкода що не можна танцювати на концерті, бо так і тягнуло рухатись.
Не дочекалась я Por Una Cabeza, шкода неймовірно - дуже хотілось почути його версію. Двічі викликали на біс і кожного разу я мріяла про цю мелодію. некст тайм :-)
І ще - неймовірні ударник та скрипаль! В скрипаля запросто можна закохатись з такою енергією він вигравав на тендітній скрипці! А ударник поза межами можливого взагалі, по-моєму :-)
Сам ГалльянО, так само неймовірний :-)
Вибачай, контрабасист :-)
Пів концерту я не переймалась, наче сиділа і наповнювалась музикою без особливих емоцій. А потім... В моє земне тіло влилась остання крапля музики, що могла поміститись в ньому, і тоді воно вибухнуло емоціями. Розлетілось на шматки. Відчуття польоту і суму одночасно. Як все ж таки я люблю музику - але більше таки слухати її тілом :-) Під останній біс, ми вже стояли в проході і я трохи танцювала - ото був найбільший кайф! Тре запропонувати влаштовувати спеціальні концерти з танцмайданчиками :-)))
Ось неймовірний скрипаль :-))) Sebastien Surel і Гальяно
Click to view