мрії збуваються

[tetty]

Ще з дитинства я мріяла покататися верхи на коні, і щоб все як в книжках - вітер в обличчя, галопом в глухі степи, тільки я і він - вірний напарник, який в біді не покине і з бою винесе.
Насправді
Керувати конем не так вже й просто, особливо таким ласкавим людям, як я. Бо для того, щоб дати зрозуміти, що треба робити якісь тілорухи - треба штрикати п’ятами в боки, тягнути вудила і всіляко показувати, хто в хаті ґазда. Оскільки бити чорну Мерсу, якій мене довірили, я категорично не хотіла, доводилося діяти шляхом вмовлянь. Діяло насправді далеко не завжди, але я однаково була просто на сьомому небі від захоплення - стільки грації і сили, що просто слів бракує!

І ще: всього лише після години верхової їзди ще зо два дні гарантовано болітиме дупа. Доведено мною.

І ще: якщо хто з київських друзів має позитивний досвід відвідин школи верхової їзди - залиште контакти, бо я загорілася ідеєю