Золочів. Замок. Частина 2.
Продовжуючи прогулянку Золочівським замком ми вийшли з Великого палацу та пішли подивитися парк. Як я вичитав в інтернеті, коли шукав про скульптури встановлені зараз на його території, в часи, коли колись тут розбивали парк була мода ставити скульптури, які уособлювали річки, так само зробили і зараз, встановивши чоловічу та жіночу.
Чоловіча символізує Західний Буг
А жіноча - Золочівку
Ще в центрі є фонтан, судячи по наявності водопровідного шлангу, час від часу робочого
Крім того в декількох місцях розмістили пам'ятні таблички щодо різних трагічних подій, свідками яких стали стіни замку - знищених НКВС-никами українських громадян та розстріляних німцями євреїв.
Далі до Китайського палацу
Збудований в XVII ст. він спочатку містив лише круглу ротонду з колонадою, яка служила для зберігання різноманітних східних речей - китайських шовків, вишивки і.т.д. , що і дало йому відповідну назву. Два крила були добудовані згодом, в XVIII ст. З дотриманням того ж східного стилю, яким він уявлявся в місцевих сучасників добудови. Варто зазначити , що як пишуть деякі джерела в Європі існує всього 3 будівлі , збудовані в подібному стилі, одна з яких знаходиться у нас.
Зараз в цьому палаці розміщений музей східних культур. В декількох залах позально представлені культури Давнього Сходу, Китаю та Японії, мусульманських країн, Індії, південно-східних держав та Україна і Схід.
На жаль, фотографувати в ньому заборонено, тому внутрішніх фото не буде, скажу лише, що запам'яталися справжні древньоєгипетьські мумії сокола та чиєїсь голови з маскою, вишивки, підноси з арабською чи якою там в'яззю, картина місцевого художника, яка відображала наші уявлення про Єрусалим в ті часи.
Кругом палацу в наші часи розбили Східний сад. В планах є використання його в якості однієї з складових чайної церемонії, яку хочуть розпочати проводити в Китайському палаці.
Сад каменів
Оця червона рамка, то не просто так. Це Торії - ворота перед синтоїстськими святилищами у Японії, які уособлюють межу між суєтним і божественим простором, позначаючи вхід до світу богів.
Сад з іншої сторони
Окремі деталі
В якості стовпчиків-опор для дерев'яних лав-паркану служать кам'яні світильники
Тут ж можна відпочити в альтанці відповідного стилю
Поряд з якою встановили статую східного філософа
на одному з ресурсів знайшов, що це китайський філософ Цубаїши, але, оскільки, не знайшов жодної інфи в інтернеті про існування філософа з таким ім'ям - стверджувати, що це саме він не беруся.
Лишилося дослідити останній рубіж - вали замку. Десь зустрічав опи, що , якщо на них видертися в вогку погоду, зможеш оцінити всю силу наших чорноземів - десь так воно і вийшло :)
Почали з північно-західного кутового бастіону. Гармати на ньому
А тут перепрошую, що ще раз навожу цю фотографію.
ФОТОФОТОФОТОФОТО
але без неї розповідь не буде повною і в неї був шанс стати останньою в той день :).
Бачите оту башточку внизу? Мені сильно-сильно закортіло спуститися до неї. І я спробував це реалізувати і вповні відчув те, що могли відчувати штурмуючі цей замок. Ступивши декілька кроків нормально по каменям, я зробив крок на ніби нормальну землю, яка була зовсім не нормальна а болотом в чистому вигляді. По якому, як по льоду, поїхав вниз. Ставання на 4 кінцівки зупинитися не допомогло - ковзання вниз продовжувалося. Якби не невеликий насип по краю стіни я б так і з'їхав-звалився під стіни замку і не факт, що зараз міг би щось писати :) В результаті руки в болоті, взуття в болоті, куртка в болоті, я цілий, щасливий і задоволений,що таки побував в тій башточці. Але нікому не раджу це повторювати в вогку погоду :)
Ця пригода трохи збила наш азарт обійти все по колу, але цікавість перемогла і ми проти годинникової стрілки пішли по валам.
Тильна сторона палацу, видно якийсь додатковий вихід з нього
Вікна палацової каплички, якщо придивитися, помітно вітражі.
так, побудовано було по принципу “все включено”
Сад каменів зверху
Великий палац у всій своїй красі з валів
Надвірна башта з прибудовою австрійських часів
В 2011 році дах, який був в аварійному стані завалився остаточно і на щастя, гроші на його ремонт знайшлися. Але мене не покидає відчуття, що то був лайт ремонт, ну або отак мають відрізняти рівні дахів в прибудови і вежі? Хтось знає?
Замкові стіни з порослю, цікаво,як та вся гущавина виглядає влітку, коли все зелене...
Комплекс з північно-східного кутового бастіону
А ось і він сам, і його башточка
Якби ми вийшли спочатку на нього, обійшлося без тих екстремальних пригод, тут все культурно, з перилами. Отой огороджений квадрат, якщо не помиляюся - яма-тюрма. Яма там точно є.
Ну в принципі , практично все, що можна було, ми побачили, я трохи відмився від того болота і через цивілізований вихід, на якому нас проводжала статуя Матері Божої.
ми покинули замкову територію.
На цьому тут все.
З першою частиною прогулянки по замку можна ознайомитися тут.
Чоловіча символізує Західний Буг
А жіноча - Золочівку
Ще в центрі є фонтан, судячи по наявності водопровідного шлангу, час від часу робочого
Крім того в декількох місцях розмістили пам'ятні таблички щодо різних трагічних подій, свідками яких стали стіни замку - знищених НКВС-никами українських громадян та розстріляних німцями євреїв.
Далі до Китайського палацу
Збудований в XVII ст. він спочатку містив лише круглу ротонду з колонадою, яка служила для зберігання різноманітних східних речей - китайських шовків, вишивки і.т.д. , що і дало йому відповідну назву. Два крила були добудовані згодом, в XVIII ст. З дотриманням того ж східного стилю, яким він уявлявся в місцевих сучасників добудови. Варто зазначити , що як пишуть деякі джерела в Європі існує всього 3 будівлі , збудовані в подібному стилі, одна з яких знаходиться у нас.
Зараз в цьому палаці розміщений музей східних культур. В декількох залах позально представлені культури Давнього Сходу, Китаю та Японії, мусульманських країн, Індії, південно-східних держав та Україна і Схід.
На жаль, фотографувати в ньому заборонено, тому внутрішніх фото не буде, скажу лише, що запам'яталися справжні древньоєгипетьські мумії сокола та чиєїсь голови з маскою, вишивки, підноси з арабською чи якою там в'яззю, картина місцевого художника, яка відображала наші уявлення про Єрусалим в ті часи.
Кругом палацу в наші часи розбили Східний сад. В планах є використання його в якості однієї з складових чайної церемонії, яку хочуть розпочати проводити в Китайському палаці.
Сад каменів
Оця червона рамка, то не просто так. Це Торії - ворота перед синтоїстськими святилищами у Японії, які уособлюють межу між суєтним і божественим простором, позначаючи вхід до світу богів.
Сад з іншої сторони
Окремі деталі
В якості стовпчиків-опор для дерев'яних лав-паркану служать кам'яні світильники
Тут ж можна відпочити в альтанці відповідного стилю
Поряд з якою встановили статую східного філософа
на одному з ресурсів знайшов, що це китайський філософ Цубаїши, але, оскільки, не знайшов жодної інфи в інтернеті про існування філософа з таким ім'ям - стверджувати, що це саме він не беруся.
Лишилося дослідити останній рубіж - вали замку. Десь зустрічав опи, що , якщо на них видертися в вогку погоду, зможеш оцінити всю силу наших чорноземів - десь так воно і вийшло :)
Почали з північно-західного кутового бастіону. Гармати на ньому
А тут перепрошую, що ще раз навожу цю фотографію.
ФОТОФОТОФОТОФОТО
але без неї розповідь не буде повною і в неї був шанс стати останньою в той день :).
Бачите оту башточку внизу? Мені сильно-сильно закортіло спуститися до неї. І я спробував це реалізувати і вповні відчув те, що могли відчувати штурмуючі цей замок. Ступивши декілька кроків нормально по каменям, я зробив крок на ніби нормальну землю, яка була зовсім не нормальна а болотом в чистому вигляді. По якому, як по льоду, поїхав вниз. Ставання на 4 кінцівки зупинитися не допомогло - ковзання вниз продовжувалося. Якби не невеликий насип по краю стіни я б так і з'їхав-звалився під стіни замку і не факт, що зараз міг би щось писати :) В результаті руки в болоті, взуття в болоті, куртка в болоті, я цілий, щасливий і задоволений,що таки побував в тій башточці. Але нікому не раджу це повторювати в вогку погоду :)
Ця пригода трохи збила наш азарт обійти все по колу, але цікавість перемогла і ми проти годинникової стрілки пішли по валам.
Тильна сторона палацу, видно якийсь додатковий вихід з нього
Вікна палацової каплички, якщо придивитися, помітно вітражі.
так, побудовано було по принципу “все включено”
Сад каменів зверху
Великий палац у всій своїй красі з валів
Надвірна башта з прибудовою австрійських часів
В 2011 році дах, який був в аварійному стані завалився остаточно і на щастя, гроші на його ремонт знайшлися. Але мене не покидає відчуття, що то був лайт ремонт, ну або отак мають відрізняти рівні дахів в прибудови і вежі? Хтось знає?
Замкові стіни з порослю, цікаво,як та вся гущавина виглядає влітку, коли все зелене...
Комплекс з північно-східного кутового бастіону
А ось і він сам, і його башточка
Якби ми вийшли спочатку на нього, обійшлося без тих екстремальних пригод, тут все культурно, з перилами. Отой огороджений квадрат, якщо не помиляюся - яма-тюрма. Яма там точно є.
Ну в принципі , практично все, що можна було, ми побачили, я трохи відмився від того болота і через цивілізований вихід, на якому нас проводжала статуя Матері Божої.
ми покинули замкову територію.
На цьому тут все.
З першою частиною прогулянки по замку можна ознайомитися тут.