Про місто розповів в попередніх постах -
тут і
тут, тепер про замок.
Попередником сучасного замку були дерев'яні укріплення, на місці яких в 1634 - Якубом Собеським було закінчено зведення нової кам'яної твердині, яка в загальних рисах дійшла і до сьогодні. Згодом, його син, король Польщі Ян III зробив однією із своїх резиденцій, хоча часто в ній не бував. В 1672 році замок був взятий турками, згодом тими ж турками в якості полонених і відновлений, відновлений непогано, оскільки в 1675 р. вже витримав облогу татарів.
Згодом замок перейшов до Радзивілів, в яких він не користувався популярністю і потроху занепадав, після них ним володів Комарницький, який намагався підтримувати його в більш-менш робочому стані, але згодом таки продав і фортеця перейшла в руки Австрії. В той час спочатку тут розквартирувався гарнізон, а згодом зробила тюрму. В цій же якості він використовувався і поляками в міжвоєнні часи, тут же були застінки НКВС та гестапо.
Після війни не найшлося нічого кращого, як використати його приміщення для потреб ПТУ.
Кращі часи настали в 1986 році, коли після тривалих намагань Возницькому Борису Григоровичу вдалося ввести замок в склад Львівської картинної галереї, що дало поштовх до реконструкції замку.
На даний момент вся територія доступна до відвідування, в Великому та Китайському палаці розміщені різноманітні експозиції.
Коли ми добиралися до замку, то знали, що до нього десь повинна бути цивільна дорога, але успішно її пропустили. Але дякуючи цьому нам вдалося повністю обійти його по периметру і ногами усвідомити розміри його території та згадати навички місіння болота :).
Герби з написами на всіх башточках вказує на засновника фортеці
I.S.K.K.S.K. - Jakob Sobieski, Krajczy Koronny, Starosta Krasnostawski
Вже підходячи до входу натрапили на капличку-пам'ятник жертвам НКВС цікавої форми, раніше будов подібних рішень не зустрічав
Відкрита була в 1995 році, як побачив на архівних фото в її будівництві приймали участь військові.
Нарешті обійшли його, прямуємо в середину.
За нами залишився трикутний ревелін, що прикривав вхід - його практично повністю відновлювали, можна сказати, що то новобудова, зараз там ресторан
підвісний міст, кажуть працює.
Ще поділюся досвідом - там є платний туалет, але якщо зайти в той ресторан, то одразу наліво можна повирішувати всі питання безкоштовно :)
Вхід в замок - до надбрамної вежі.
І ось , подолавши всі перепони на шляху у вигляді охорони і касира - ми на території замку. Ну і саме перше, що впадає в вічі - то класичний вже, можна сказати кадр з Китайськам палацом
без нього мабуть не обходиться жоден звіт про Золочівський замок :)
Великий палац
Друге - що попало у вічі - це повна безлюдність території.
Отже.
Якщо ви хочете зробити гарні кадри без лишньої публіки, сюди необхідно потрапляти зранку, в робочий, передноворічний день.
Глянувши на якийсь курятник на вході
Та на залишки балкону над входом
пішли спочатку оглядати експозиції Великого палацу.
На шляху попалася місцева диковинка та загадка, перевезена з лісу під Новосілками - каменюки з загадковими письменами
Вінками з терну і квіток з дюркою для загадування бажань та просто камінь
Згідно однієї з легенд камені походять з XIV-XV ст. та знаходилися колись в замку тамплієрів.
Ще цікава клумба
з безголовою статуєю в кінці.
Взагалі, на території зараз розбили французький парк, розмістили газони, клумби, доріжки, скульптури...
В Великому палаці попалися двері для гномів :)
І ось в середині. Зустрічають тут відвідувачів правильно - макетом замку
видно, що досьогодні практично нічого не змінилося, якщо не враховувати деяку модернізацію Китайського палацу.
Тюремні ворота кінця XIX ст.
В віконце краще не заглядати, а то зустрінетеся поглядом з злобним тіпом, який досі там сидить
Камін
Для опалювання замку використовувалися каміни розміщені на першому поверсі, від яких тепле повітря розходилося по спеціальних повітропроводах і потрапляло в інші приміщення.
Типова цегла
Прапрапрадідусь кулемета
Литавра
Далі перед очі потрапляє декілька батальних полотен, які зображають переможні битви під Віднем, Клушином, Хотином, от тільки не пам'ятаю де оригінали, а де копії... Сфотографувати не вийшло, світло не дало...
На другому поверсі представлені інтер'єри різних епох
цієї фігури я шуганувся, подумав, що привид якийсь...
Окремо вартий уваги Червоний, тронний зал
Копія французького каміну XVII ст.
Львівська піч ХІХ ст.
А цей камін мені сподобався своєю кольоровою гамою
Ліжко в чоловічій половині
в жіночій не сфотографував :(
Мабуть шкіряний стілець, з набитим візерунком
Стіни в палаці були серйозної товщини, видно, що будівля зводилася ще в часи, коли оборонні функції були на першому місці
Оглядаючи виставлене в замку знов повертаємося на перший поверх, де в іншому крилі для огляду доступно ще декілька залів
А ось в цьому залі ми побачили за дверцятами з другої сторони нішу незбагненного призначення
Заглянули в неї, не зрозуміли, навіть не сфотографували і пішли собі далі, а потім я вичитав, що то був туалет. Так, цей замок ще в ті часи обладнали туалетами - надзвичайно прогресивним рішенням на ті часи. Була змога дощовою водою з ринв, що поступала по трубам, змивати результати життєдіяльності в вигрібну яму. Ось така давня каналізація.
Вже на виході стоїть скульптура яка уособлює злиття двох рік
Підозрюю, що Зх.Бугу та Золочівку. При погляді на них одразу згадав скульптуру в Олесько, але ця - ні, не виконана в такому реалістичному стилі :)
Потім вийшли на вулицю, трохи побродили по території і пішли до Китайського палацу.
Але про це в наступному пості.
Далі буде...