Старокостянтинів. Костел домініканців та оборонна башта.
Від будівлі замку пішли до костьолу домініканців та оборонної башти.
Оборонну башту мабуть бачив практично кожен, хто проїжджав через Старокостянтинів транзитом, з дороги висотну споруду видно добряче. Точної дати побудови немає, рахується що вона була побудова ан в 1561-1580 р. і входила в систему оборонних споруд міста.
Домініканці в місті осіли трохи згодом в 1612 році, приблизно в цей же час побудували костьол, руїни якого знаходяться поруч з вежою. Башта у XVIII ст.. була перебудована в дзвіницю костьолу.
Руйнуватися костьол почав ще за часів Російської імперії. Монастирські приміщення були передані поліції. Костьол бул розграбований. Декілька раз робилися спроби запустити його як православний храм, але вони були не надто вдалі. Сильно постраждав під час громадянської війни та 2-гої світової. Згодом ці приміщення були передані МВС, в костьолі зробили тир, а на нижньому поверсі башти - більярд. Зараз там сформувався монастир УПЦ (МП), а МВС залишило цю територію в 2003 р.
На даний момент, могутні колись споруди, виглядають наступним чином
і якихось слідів того, що має щось відновлюватися, там не спостерігається…
Костьол
Кажуть, що після того, як на тій території знов оселилися священнослужителі, на стінах костелу почали проступати ікони. Можливо й дійсно щось є, показати кому не було, я ж старого вглядів тільки таке
Далі башта
На ній ще частково вціліло оздоблення
Чесно кажучи вражає своїми розмірами навіть зараз. Коли стоїш під такою 30-метровою громадіною і думаєш, як же ж таке будували колись, в давні часи, стає якось млосно…
В башті, хтось встановив дерев’яні сходи, тому з’явилася можливість доволі «культурно», потрапити на вцілілий поверх над нижнім приміщенням. По залишках слідів на стінах видно, що тут колись розташовувалися гвинтові сходи
підозрюю, що це зроблено зумисно, для підвищення обороностійкості башти.
В середині відкривається вигляд на картину запустіння
Радує, що вона не супроводжується горами сміття, а лише природнім впливом.
А тут, праворуч, видно трубу тих гвинтових сходів, які вели ще далі на верх.
На стінах ще де-не-де вціліла ліпнина, що прикрашала колись приміщення.
Після цього ще через якусь дірку потрапив до нижнього поверху, де теоретично колись, був той самий більярд.
Етака радянське облицювання в древніх стінах, та ба, навіть вціліла якась проводка і світильники…
Далі тут вже дивитися особливо не було що, тому і пішли в місто та потім додому.
На цьому тут все.
Оборонну башту мабуть бачив практично кожен, хто проїжджав через Старокостянтинів транзитом, з дороги висотну споруду видно добряче. Точної дати побудови немає, рахується що вона була побудова ан в 1561-1580 р. і входила в систему оборонних споруд міста.
Домініканці в місті осіли трохи згодом в 1612 році, приблизно в цей же час побудували костьол, руїни якого знаходяться поруч з вежою. Башта у XVIII ст.. була перебудована в дзвіницю костьолу.
Руйнуватися костьол почав ще за часів Російської імперії. Монастирські приміщення були передані поліції. Костьол бул розграбований. Декілька раз робилися спроби запустити його як православний храм, але вони були не надто вдалі. Сильно постраждав під час громадянської війни та 2-гої світової. Згодом ці приміщення були передані МВС, в костьолі зробили тир, а на нижньому поверсі башти - більярд. Зараз там сформувався монастир УПЦ (МП), а МВС залишило цю територію в 2003 р.
На даний момент, могутні колись споруди, виглядають наступним чином
і якихось слідів того, що має щось відновлюватися, там не спостерігається…
Костьол
Кажуть, що після того, як на тій території знов оселилися священнослужителі, на стінах костелу почали проступати ікони. Можливо й дійсно щось є, показати кому не було, я ж старого вглядів тільки таке
Далі башта
На ній ще частково вціліло оздоблення
Чесно кажучи вражає своїми розмірами навіть зараз. Коли стоїш під такою 30-метровою громадіною і думаєш, як же ж таке будували колись, в давні часи, стає якось млосно…
В башті, хтось встановив дерев’яні сходи, тому з’явилася можливість доволі «культурно», потрапити на вцілілий поверх над нижнім приміщенням. По залишках слідів на стінах видно, що тут колись розташовувалися гвинтові сходи
підозрюю, що це зроблено зумисно, для підвищення обороностійкості башти.
В середині відкривається вигляд на картину запустіння
Радує, що вона не супроводжується горами сміття, а лише природнім впливом.
А тут, праворуч, видно трубу тих гвинтових сходів, які вели ще далі на верх.
На стінах ще де-не-де вціліла ліпнина, що прикрашала колись приміщення.
Після цього ще через якусь дірку потрапив до нижнього поверху, де теоретично колись, був той самий більярд.
Етака радянське облицювання в древніх стінах, та ба, навіть вціліла якась проводка і світильники…
Далі тут вже дивитися особливо не було що, тому і пішли в місто та потім додому.
На цьому тут все.