В попередньому посту про Старокостянтинів я вже згадвував про замок в місті. Отже, про нього.
Заснований він князем Костянтином Острозьким, передбачалося що він закриє прогалину в обороні князівських земель від набігів кочівників. Точні роки будівництва невідомо, оціночно 1561-1571 р. За час свого існування жодного разу не був взятий татарами, хоча неодноразово був в осаді, один раз, як кажуть, кругом нього стояло до 30000 чоловік. При створені він фактично знаходився на рукотворному острові - з двох сторін його мис омивали води рік Ікопоті та Случа, а з сторони берега був прокопаний рів, заповнений водою. Крім вцілілих до сьогоднішнього дня церкви, княжого палацу, башти-донжону та в’їзної брами територію острова оточувала стіна з баштами.
Оскільки ми попали до нього з набережної, то заходили не через в’їзну браму, а просто навпростець через міський пляж.
Першими у вічі потрапляє замкова церква.
Храм Св. Трійці. Сімейна церква К. Острозького.
На даний момент найбільш вціліла і відновлена частина комплексу. Тут проводяться навіть служби.
Палац і башта зараз знаходять в стані перманентної реконструкції, але принаймні дахом їх накрили. По словах екскурсовода (так тут навіть екскурсії вже проводять, 10 грн коштує) ці всі приміщення простояли біля 20 років без даху над головою і якого не будь адекватного власника. Хоча на території замку і існував колись музей, його розформували в кінці 50-х років,якщо не помиляюся, знову ж таки по словах екскурсовода.
Зі сторони подвір’я частина палацу і башта виглядають наступним чином
Якщо обійти фортецю з іншої сторони, то відкривається вигляд на башту в класичній для різних буклетів формі
Фірмове оформлення башт для Острозьких :) Звичайно, найбільш ефектно то фотографувати зі ставку на човні або іншого берегу, але в мене, на жаль, такої можливості не було.
Далі в середину.
Вхід охороняє отакий чудік
Внутрішні приміщення зараз знаходяться на фазі доведення до якогось кондиційного вигляду, роботи там ще не початий край. В частині зроблена міні експозиція всяких знаряд праці, посуду, уламків кераміки. Увагу звертають на відполіровану каменюку, яка вважається уламком якогось посуду, ну по вазі так взяти в руку, там реально не кераміка….
Частина приміщень вже поштукатурена навіть
Там навіть «кіт валявся» )))
Інша ж світиться первісною кладкою
Праворуч в кінці коридору видно колодязь, етакий водопровод прям )), там він і був колись, зараз знов розкопаний, вода є. Далі видніється хід в арсенал, що мав сполучення з баштою з пушками для передавання туи боєприпасів.
Ось це він (арсенал), якщо пам'ять не підводить
Два зали на різних поверхах перетворилися в один великий
В верхньому, після переможної битви під Пилявою святкував-обговорював план подальших дій Богдан Хмельницький.
Ще трохи штукатуреного другого поверху
Далі в середину башти. Чим кльово, що тут можна поки практично кругом побувати в замкових приміщеннях… Поверх на якому розміщувалися пушки, зараз бійниці замуровані
Світлиця, по словам екскурсовода, одне з найулюбленіших місць князя
це другий поверх башти
Ну і прохід на -1 поверх
там був карцер, і, здається, прохід до підземних ходів.
Є легенда, що був підземний хід від Старокостянтинова аж до Меджибожа і більш схоже на правду, що був хід на інший бік річки.
До речі, колись замок виглядав не так, колись він знаходився на височині в порівняння з загальним рівнем, це після побудови млина річки в місця злиття розлилися сильніше і вийшло, ніби замок на одному рівні з загальним фоном. Тому поверх з пушками, був на достатні висоті для салютування незваним гостям.
В середині на цьому все.
Ще на території знаходиться пам’ятний знак радянським воїнам, що загинули під час визволення міста, вони були колись тут поховані, потім перепоховані правда, але знак стоїть
І вже через замкову браму
Пішли до костелу домініканського монастиря.
Далі буде...