Іван Франко "Любов"

Aug 03, 2011 14:33

Хоч і пізнав би я всі мови  
І ангелів, і всіх людий,  
А якби я не мав любови,  
Був би, як кимвал той твердий,  
Був би, як мідь гучна й пуста,  
Й мертві були б мої уста.

Хоть міг би я пророкувати,  
Знав тайники подій усіх  
І віру міг могутню мати,  
Що й гори порушати б міг,  
А в серці б я любві не мав.  
Нічим би був, нічого б не здолав.

І хоч би все добро своє  
Віддав я бідним без принуки,  
Хоч би і тіло та життє  
Віддав на смерть, на тяжкі муки,  
А в серці би любві не мав,  
Нічим би був, нічого б не здолав.

Любов-бо довготерпелива,  
Ласкава, й смирна, й знає честь,  
Независна, не пакіслива, -  
Любов за нас пішла на хрест.  
Негорда, честі не бажає,  
Терпить, відплати не шукає.

Гнів їй далекий і все зле,  
Неправда й раз її не тішить,  
Лиш правда потішає все;  
Все зносить, кождому все лишить,  
Все вірить, все надію має,  
І все, і все перетриває.

Любов ніколи не загине!  
Хоч всі пророцтва заніміють,  
Хоч людська мова в безвість злине,  
Всю мудрість в пил вітри розвіють,  
Вона жиє, все оживляє,  
Вона все-все перетриває. 
Іва́н Я́кович Франко́ (* 27 серпня1856, с. НагуєвичіДрогобицький повіт - † 28 травня1916Львів) - український письменник,поетвченийпубліцистперекладач, громадський і політичний діяч.

http://vkontakte.ru/note90586551_11204152
Previous post Next post
Up