Мене ніколи не цікавила стабільність: однозначність, структурованість, постійність аж ніяк не приваблюють. Натомість серединні явища, ті, що завжди залишаються на межі, ті, для яких межа - це природний хронотоп, - отакі завжди приваблювали.
Так і формувалися захоплення, стиль життя блабла.
Література - тексти, як плями Роршаха: тут залежить усе,
(
Read more... )
Reply
щодо боюся: бійся, це полєзно :)
Reply
Reply
до речі, оффтоп, але я все збираюся тобі сказати. цей твій юпик для мене завжди був герменевтичною загадкою, доки я не побачила вкантактє кольорову фотку. я думала, шо тут якийсь шахтьор в касці стоїть з молотом в руці. така от хибна інтерпретація..
Reply
Reply
Leave a comment