Оуренсе (Ourense) - Понтеведра (Pontevedra)
Сьогоднішній мій пост присвячений ще двом цікавим містам Галісії - Оуренсе і Понтеведру, які чимось подібні, а чимось і різні. Щоправда, я одразу недооцінив їх розмір. З інформації, що я мав, вони ніби-то мали бути невеликими, а насправді виявились досить великими містами з таким же великим історичним центром. До того ж автовокзали їхні (як, до речі, і в Україні, а не типово в Італії) як правило, розміщувались на околиці. Тому «топати» від них в центр і назад займало багато часу. Лише від Сантьяго-де-К. до Оуренсе я приїхав швидкісним поїздом, а от щоб відправитись з Оуренсе до Понтеведри треба було шукати місцеву автостанцію, що зайняло чимало часу і я прибіг буквально за хвилину до відправки автобуса. Якби не встиг (автобуси тут ходять рідко), то треба було б відправлятись назад до Сантьяго-де-К.
Ще однією проблемою в поїздці стало незнання мови. Коли мене під дощем у перший день поїздки висадили посеред незнайомої темної вулиці, я згадав, що з іспанських слів я знаю лише «sі», а з португальських пам’ятаю лише «obrigada» :). Я вже не кажу про галего…
Оуренсе - місто з населення у 100 тис. людей, розташоване в глибині країни, оточене гірськими хребтами. Туристичним його, однозначно, не назвеш, але впевнений багато б кому воно сподобалось. Про місцевий величавий Оуренський собор я вже писав (https://taras-palkov.livejournal.com/39647.html, тепер черга розповісти про інші пам’ятки.
Взагалі у Оуренсе дуже бурхлива й давня історія: місто зазнало нападів римлян, свевів, маврів, норманів. Окраса Оуренсе з тих давніх часів потужний римський міст через річку Міньйо, який обов’язково треба пройти, щоб потрапити в центральну частину міста.
Фундамент цього потужного моста зберігся ще з часів первісної римської споруди першого століття від Р.Х. У 13-му ст. міст був відновлений і функціонує досі, як пішохідний.
Мушля на мосту - нагадування, що через Оуренсе проходить один із шляхів св. Якова.
Недалеко від Римського моста через Мінйьо побудований зовсім сучасний транспортний міст химерної архітектури - міст Міленіум.
Ще місто Оуренсе відоме своїми термальними джерелами. Причому їх тут багато й більшість термальних джерел і купалень зосереджені уздовж річки Мінйьо, але й є у самісінькому центрі - на площі Лас-Бургас. Термальні джерела Лас-Бургас відомі ще з часів Римської імперії. Температура води в басейні +37. А в красивому фонтані, який знаходиться перед басейном аж +67. Реальний окріп!
Я ще в Україні планував у Ласв-Бургасі скупатися, тому в дорогу узяв плавки, але коли приїхав в Оуренсе, подивився на антураж і на те, що майже усі в басейні люди за 60 і якось так передумав :). І так потім і ходив по тому Оуренсе з сумкою для фотоапарата, штативі і кульком з плавками, милом і рушником :).
Центральна площа Оуренсе - Пласа Майор.
Якщо рухатись від собору уверх, то можна потрапити до монастиря Сан-Франциско, вірніше, його клуатра. Притому вхід в клуатр безкоштовний.
Капітелі 63 арки монастиря - це прекрасний каталог святих, біблійних героїів, людей, міфологічних істот, тварин, птахів та рослинних мотивів, вирізьблених з каменю, виконаних у романському стилі з великим готичним впливом.
Фігурки на всіх капітелях різні, жодного разу не повторюються. Я сфотографував майже всі капітелі :).
Багато в чому цей клуатр подібний до того, що я показував в Беневенто ( https://taras-palkov.livejournal.com/31412.html )
Із справжніх тварин чи не найцікавіша капітель із котом)))
Трішки нижче монастиря відкривається чудовий вид на Оуренсе і його собор.
Наступна зупинка - містечко Понтеведра. Це одне з найсимпатичіших містечок Галісії. За легендою, його заснував грецький воїн Тевкр, учасник Троянської війни. Якщо Оуренсе розташоване в глибині країни, то Понтеведра на Атлантичному океані. Процвітання тутешніх міст забезпечувалось ловлею сардин і тривало до середини 16 ст., коли гавань Понтеведри назавжди покрилася мулом. Саме тут була побудована флагманська Каравела експедиції Колумба - "Санта-Марія".
І якщо раніше Понтеведра була, в основному, комерційним портом з його судноверфями, то сьогодні місто стало затишним прихистком для романтичних подорожей. В останні часи в центрі Понтеведра переважають пішохідні зони (в рух автотраспорту там заборонений), де вартує погуляти по старих вуличках, площах, відпочити в парку або насолодитися місцевою кулінарією на відкритих терасах.
Понтеведра розташована на португальському шляху св. Якова. Тому тут є дуже цікава церква Virgen Peregrina з XVIII ст.
Це споруда майже округлої форми з фасадом у стилі португальського бароко і деякими елементами неокласицизму.
Паломники заходячи у церкву поклоняються дуже незвичній скульптурі Богородиці з Немовлям, що одягнуті у одяг прочанина. Це так звана Свята Діва Перегрина, тобто Паломницька.
До церкви прилягає невеликий парк Xardin de Casto San Pedro, за яким видно вже знайому церкву паломників,
а з іншого боку розташовується теж цікавий монастир Святого Франциска, побудований в XIV-XV ст.
З скакральних пам'яток варто також виділити барокову церкву cв. апостола Бартоломея.
Кращий спосіб насолодитися красою Понтеведра - прогулянка по стародавніх вулицях і мощених невеличких площах.
Найвідоміша із площ це праца де Лена (Praza da Leña), на якій в одному з ресторанчиків я вперше і останнє в тій поїздці зміг скуштувати восьминогів.
В центрі площі - колона із Розп’яттям.
Таких хрестів в Понтеведрі багато. Хрести відносно скромні, не такі пишні, як ті, що показував arukhlin з Бретані, але стиль подібний. Може тому, що галісійці і бретонці - кельти.
От іще один.
По дорозі до найцікавішої церкви міста Базиліки Св. Марії (Basilica de Santa Maria la Mayor) прямую ще Монастиря сестер Доротеїв, чи інакше дому святилища Непорочного Серця Марії.
У ньому певний час жила сестра Люсія (Люція) - відома містичка із Фатіми. Я вже раніше був у Фатімі і розповідав про історію цього місця й про свою подорож (https://taras-palkov.livejournal.com/14013.html, https://taras-palkov.livejournal.com/14396.html пощастило мені також оглянути і монастир сестер кармеліток в Коїмбрі (https://taras-palkov.livejournal.com/23743.html), де сестра Люсія провела більшість свого життя.
Але це не всі відомі місця пов’язані з сестрою Люсією. На початку свого чернечого життя жила вона такж ще у монастирях галісійських міст - Туї і Понтеведрі. Оскільки у Понтеведрі, сестра Люсія мала теж містичні видіння, то я планував туди потрапити, але часу відвідин не знав. Поки закрито…Чи відкрите місце Об’явлення лише в окремі дні, чи тільки на сієсту мені, (враховуючи мої блискучі знання галісійської й кастильської) було з оголошення не зрозуміло, а спитати у маленькому провулку не було у кого.
Прямую далі й виходжу до апсиди церкви Діви Марії, але до неї прилягають будинки. Тому без фото. Натомість на південний фасад відкривається чудова перспектива з площі Дель Арзобісто.
І знову Хрест.
В кінці XV або початку XVI ст. стару церкву на цьому місці було зруйновано, і почалося будівництво нового храму Вона була побудована в XVI ст. на замовлення гільдії купців і моряків. На будівництво було використано 30 000 дукатів від продажу їх рибних кошиків.
Місто Понтеведра належить до Сантьягоської єпархії, і, оскільки воно не є резиденцією єпископства, там немає собору. Незважаючи на це, церква Санта-Марія, безсумнівно, є найбільшим експонентом релігійної архітектури у всьому місті, а базиліка була піднесена указом папи Івана ХХІІІ в 1962 р.
Взагалі у цьому храмі готичні форми гармонійно пов’язані, з елементами, що походять від португальського мануеліно, та декоративними елементами ренесансу (платереско), що робить цю церкву одним з найкрасивіших зразків іспанської архітектури 16 ст.
Декорація південного порталу і аттика (гребінця) дозволяють у явити, що маємо справу з чимось цікавим, та все ж непідготовлений глядач, як правило, буває приголомшений тією красою, з якою він зустрінеться на західній стороні храму.
Західний фасад був розроблений як грандіозна кам'яне ретабло (1541 р.).
Його творцем був Корніеліс з Нідерландів ( в співпраці з Хуаном де лос Куетосом), який залишив також інші чудові роботи в інших містах Галісії, зокрема в Сантьяго де Компостела, Оуренсе (нагадаю головний вівтар в соборі був виконаний саме ним).
Двері, у вигляді напівкруглої арки, облямована скульптурами Свв. Петра й Павла. Зверніть увагу, що апостоли босі.
За ними ж відразу розміщуються скульптури двох святих жінок - Св.Катерини та св. Варвари.
Над порталом видно рельєф Успіння Пресвятої Богородиці;
а над ним прикраси на основі медальйонів у формі раковин гребінця, а також скульптури святих, біблійних і історичних постатей; ще вище трояндове вікно (відповідальне за освітлення внутрішнього простору), символіка неба. Й увінчує фасад Голгота з аттиком (?) в португальському стилі мануеліно.
Цікаво, що серед сульптур собору можна побачити також фігури Теукро (міфологічного засновника міста) та Геракла (героя, який символізує мореплавання Понтеведри).
Вони розміщені на стовпах, по обидва боки від медальйонів з Євангелістами.
В
Досить дивним є також зображенням Пресвятої Трійці над Коронацією Діви Марії з Ісусом зліва від Бога-Отця, а не праворуч! Цей факт піддався різним домислам, таким як, що це результат помилки, або що його навмисно здійснив Корнеліс, щоб показати свою релігійну невіру.
Деякі вчені наполягають, що два бюсти по обидва боки від трояндового вікна зображають Христофора Колумба та Ернана Кортеса!
На фото видно бюст ніби-то Колумба над скульптурою Теукра.
Але найцікавішою із скульптур (ІМХО) є образ святого, святого Єроніма, в окулярах.
Поки тривала сієста і базиліка була закрита, пішов прогулятися до гавані. Понтеведра, як і Оуренсе, знаменита своїми мостами. Сама назва міста перекладається з галісійської як "старий міст" ponte - міст і vedra - старий і стоїть він на березі моря, вірніше океану - Атлантики.
Ну, а тепер заглянемо всередину базиліки. Варто також відзначити готичні нервюри склепіння храму.
А також головний вівтар, виготовлений з каштанової та горіхової деревини в кінці 19 - на початку 20 ст. майстром Magariños. Дивлячись на завершення ретабо, розумієш звідки Гауді черпав натхнення для проекту своєї Сагради-де-Фамілії.
У центрі вівтаря Успіння Богородиці, а точніше Її Внебовзяття, яке на час виготовлення вівтаря було вже затверджено в Католицькій церкві.
Виходячи з базиліки, кинув якусь монетку місцевому волинщику (дударю), який взнавши, що я з України кинув мені польською: запрашами! ( і то вже незле)
і у доброму настрої повернувся до Монастиря сестер Доротеїв - він уже був вже відкритий.
Попрямув до відкритої церкви,
але сестри при вході спрямували мене спочатку нагору на другий поверх у колишню келію сестри Люсії (перетворену на каплицю), і далі можна сказати весело зайшов туди і тут… на мене несподівано накотились така хвиля почуттів, які на папері висловити складно, але хто таке пережив той знає… Для мене це однозначна ознака святості цього місця. Добре, що я там був зовсім один...
Ще зазначу, що чогось подібного ані в Сантьяго-д-Компостелі, ані в іншому місці моєї подорожі, я не переживав. І це при тому, що сам каплиця дуже скромна, ніяких творів мистецтва які б «надихали» немає, але…
У головному вівтарі образ Богородицы і хлопчика - Ісуса.
Після відомих подій в Фатімі, сестра Люсія вступила до новіціату Конгрегації сестер Доротеїв у Понтеведрі й там вона стала свідком кількох з’явлень Діви і дитини Ісуса. Перший відбувся 10 грудня 1925 року, якраз в цій кімнаті.
Про те, що сказала Богородиця й про інші видіння сестри Люсії детального розповідати не буду, а кого цікавить може прочитати тут -https://www.truechristianity.info/ua/books/fatima/fatima_download.php
Я ж завершу свою розповідь про Понтеведру на головній площі міста - площі Іспанії.
Тут знаходиться споруда місцевої хунти (уряду).
А на розі якої можна подивитися на руїни церкви Санто-Домінг - найстарішої будівлі в місті.
Дякую за увагу!