Маршрут вихідного дня
У якому б напрямку не виїхав зі Львова, завжди дорогою трапиться щось варте нашої уваги. І це не обов’язково має бути якась підкова, - золота чи срібна… Ось один із варіантів подорожі вихідного дня автом, або кількох днів «ровером».
Львів - Верин - Берездівці - Кохавина - Руда - Соколівка - Бібрка - Свірж - Унів - Львів
Перша зупинка - церква Архистратига Михаїла у селі ВЕРИН Миколаївського району. Поряд із храмом росте найдавніший на Львівщині дуб віком близько 1000 років. Але найцікавіше ховається всередині мурованої церкви. Це оригінальні розписи храму. Створив їх художник, а за сумісництвом ще й рок-музикант - Микола Гаврилів. Про них багато говорилося й писалося, бо на фресках в якості прототипів святих обрано наших сучасників - політиків, діячів церкви, а з останніх персонажів навіть є Кузьма в образі Івана Хрестителя. Подібно у першій половині XX ст. розписували Вірменський собор у Львові, церкву Христа Чоловіколюбця у Жовкві, Успенську церкву в Угневі. Я не буду тут коментувати вибір художника та ініціатора розписів пароха церкви о. Василя Говгери. Скажу лише те, що, на мою скромну думку, за художніми якостями це найкращі розписи часів незалежної України. Та в кожного свої уподобання, тому судіть самі. Свідомо не подаю тут фрески із зображеннями відомих людей, щоб не відволікати увагу від мистецької вартості розписів.
С. БЕРЕЗІВЦІ. Основна пам’ятка селища - костел Воздвиження Чесного Хреста. Архітектор храму - автор Святоюрського шедевру Бернард Меретин. Фотографувати храм краще у першій половині дня, адже святилищем він, як і Святоюрський собор, звернений на захід.
Минаємо Жидачів, Гніздичів і потрапляємо у село КОХАВИНА - колись одне з найвідоміших відпустових місць на Галичині, відоме своїм чудотворним образом Богородиці. Монастир св. Ѓерарда - покровителя вагітних, нині належить ченцям-редемпто¬ри¬с¬там. У радянські часи святиня була понищена, зараз поступово відновлюється.
Неподалік від монастиря розташована капличка, біля якої протікає джерело з цілющою водою.
Неподалік від Гнуздичева-Кохавини розташоване с. РУДА. З 2004 р. на місці, де колись знаходилась головна садиба Виговських (так званий укріплений двір), розміщується музей гетьмана Івана Виговського.
В експозиції музею варто відзначити уявний портрет гетьмана, пензля Любомира Медвідя
та картину «Весілля сина Б.Хмельницького Тимоша з дочкою молдовського володаря В.Лупула» худ. С.Серветника. На жаль, це найкраще фото картини, яке можна було отримати за такого сонячного дня.
Наступна зупинка - костел св. Трійці у с. СОКОЛІВКА. Тут можна оглянути руїни пізньоренесансового з елементами готики костелу св. Трійці. Нині ця цінна пам’ятка знаходиться у стані цілковитої руїни (в 1996 р. був ще дах).
Головною пам’яткою старовинного містечка БІБРКИ є оборонний костел св. Миколая 1405 р., розташований у найвищій ділянці міста, на схід від Ринку. За переказами, костел у Бібрці заснував легендарний лицар Польщі Завіша Чорний. Нині храм гарно відреставрований, і це, за іронією долі, позбавляє його середньовічного шарму, характерного для того ж костелу в Соколівці.
Наступна зупинка - замок у с. СВІРЖ. Згадки про замок трапляються в архівних документах 1530 р., коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Сучасного вигляду Свірзький замок набув з середини XVII ст. - часу переходу його у власність графа Олександра Цетнера. Це, мабуть, найромантичніший замок Львівщини. Саме його хотів спочатку відновити покійний Б.Возницький, а реставрувати довелося Олеський.
Остання точка подорожі - оборонний монастир в с. УНІВ. Це один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії упродовж XIV-XVIII ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу.
Надгробок Ванька Лагодовського на монастирському подвір’ї.
Львів - Верин - Берездівці - Кохавина - Руда - Соколівка - Бібрка - Свірж - Унів - Львів
Перша зупинка - церква Архистратига Михаїла у селі ВЕРИН Миколаївського району. Поряд із храмом росте найдавніший на Львівщині дуб віком близько 1000 років. Але найцікавіше ховається всередині мурованої церкви. Це оригінальні розписи храму. Створив їх художник, а за сумісництвом ще й рок-музикант - Микола Гаврилів. Про них багато говорилося й писалося, бо на фресках в якості прототипів святих обрано наших сучасників - політиків, діячів церкви, а з останніх персонажів навіть є Кузьма в образі Івана Хрестителя. Подібно у першій половині XX ст. розписували Вірменський собор у Львові, церкву Христа Чоловіколюбця у Жовкві, Успенську церкву в Угневі. Я не буду тут коментувати вибір художника та ініціатора розписів пароха церкви о. Василя Говгери. Скажу лише те, що, на мою скромну думку, за художніми якостями це найкращі розписи часів незалежної України. Та в кожного свої уподобання, тому судіть самі. Свідомо не подаю тут фрески із зображеннями відомих людей, щоб не відволікати увагу від мистецької вартості розписів.
С. БЕРЕЗІВЦІ. Основна пам’ятка селища - костел Воздвиження Чесного Хреста. Архітектор храму - автор Святоюрського шедевру Бернард Меретин. Фотографувати храм краще у першій половині дня, адже святилищем він, як і Святоюрський собор, звернений на захід.
Минаємо Жидачів, Гніздичів і потрапляємо у село КОХАВИНА - колись одне з найвідоміших відпустових місць на Галичині, відоме своїм чудотворним образом Богородиці. Монастир св. Ѓерарда - покровителя вагітних, нині належить ченцям-редемпто¬ри¬с¬там. У радянські часи святиня була понищена, зараз поступово відновлюється.
Неподалік від монастиря розташована капличка, біля якої протікає джерело з цілющою водою.
Неподалік від Гнуздичева-Кохавини розташоване с. РУДА. З 2004 р. на місці, де колись знаходилась головна садиба Виговських (так званий укріплений двір), розміщується музей гетьмана Івана Виговського.
В експозиції музею варто відзначити уявний портрет гетьмана, пензля Любомира Медвідя
та картину «Весілля сина Б.Хмельницького Тимоша з дочкою молдовського володаря В.Лупула» худ. С.Серветника. На жаль, це найкраще фото картини, яке можна було отримати за такого сонячного дня.
Наступна зупинка - костел св. Трійці у с. СОКОЛІВКА. Тут можна оглянути руїни пізньоренесансового з елементами готики костелу св. Трійці. Нині ця цінна пам’ятка знаходиться у стані цілковитої руїни (в 1996 р. був ще дах).
Головною пам’яткою старовинного містечка БІБРКИ є оборонний костел св. Миколая 1405 р., розташований у найвищій ділянці міста, на схід від Ринку. За переказами, костел у Бібрці заснував легендарний лицар Польщі Завіша Чорний. Нині храм гарно відреставрований, і це, за іронією долі, позбавляє його середньовічного шарму, характерного для того ж костелу в Соколівці.
Наступна зупинка - замок у с. СВІРЖ. Згадки про замок трапляються в архівних документах 1530 р., коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Сучасного вигляду Свірзький замок набув з середини XVII ст. - часу переходу його у власність графа Олександра Цетнера. Це, мабуть, найромантичніший замок Львівщини. Саме його хотів спочатку відновити покійний Б.Возницький, а реставрувати довелося Олеський.
Остання точка подорожі - оборонний монастир в с. УНІВ. Це один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії упродовж XIV-XVIII ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу.
Надгробок Ванька Лагодовського на монастирському подвір’ї.