Ephesus - Efes
Так називається популярне турецьке пиво, яке можна купити майже всюди. Я вперше в житті привозила кришечки пива для своєї подруги-колекціонерки (вона хоча їх вже має, ле обміняє на інші. До речі, щодо алкоголю, то в Туреччині така собі золота середина між Україною і Марокко. Купити і пити можна, але в обмежений місцях. В супермаркеті міцні алкогольні напої аля ракія під замком, як у нас парфуми. Але якщо у Марокко ми ніде не бачили, аби люди у громадському місці пили алкоголь, то в Туреччині п’ють. Звісно ж, не на вулиці з пляшки. Але дома на віранді спокійно можна пити.
І ще у них пляшечки з пивом Ефес мають кумедну товстувату форму. Я жодного з трьох разів не змогла допити всю пляшку.
Вино у них дороге. Вони роблять своє. Але дорого цінують. Від ракії я відмовилася. Запах трохи протівний. Хоча колись в Осло на літній школі на даху гуртожитку туркиня пригощала. До речі, що цікаво, в Україні ракію не можливо купити - принаймні, так мені казав Саліх. Окільки я ніколи не намагалася, то важко підтвердити чи заперечити
Мда, це древнє місто мене дико вразило. Коли ми заплатили за вхід до 20 лір (це десь приблизно 100 грн.), то я подумала, що в нашому Херсонесі варто почати робити бізнес (адже там, наскільки пам’ятаю, вхід значно дешевший. Потім я зрозуміла, що там є за що платити. Стільки каміння та споруд я не бачила до того. Херсонесу і навіть Волюбелісу в Марокко далеко ще. Окрім того, сервіс туристичний на належному рівні. Принаймні, смітники там є. І це вже радує.
Місто засноване між XVI-XI ст. до н.е. як іонійська колонія греками-іонійцями з Афін.
Бібліотека була побудована в епоху Імперії, за часів правління Адріана за проектом архітектора Тіберія Юлія Аквіли, що побажав присвятити її своєму батькові. Будівництво почалося в 114 році і було завершене в 135 році вже спадкоємцями Тіберія Юлія Аквіла, який заповідав велику суму грошей на покупку книг і утримання бібліотеки. У 2-й половині III століття під час нашестя готів внутрішня частина будівлі була повністю зруйнована пожежею, що пощадила, фасад будівлі.
Своєю славою Ефес найбільшою мірою зобов'язаний місцевому культу східної богині родючості, згодом ототожненою з грецькою богинею Артемідою. Шанування богині тут сходило до вікопомних часів, але будівництво посвященого їй храму, зарахованого до семи чудес світу, почалося в першій половині 6 ст. до н. е.
В пік розвитку населення міста досягало 200 000 - 250 000 мешканців та було другим містом в Римській імперії за розмірами та значенням, після Риму.
У 1869 році англійськими ученими були зроблені перші археологічні розкопки міста на горі, в результаті яких світу була відкрита краса античного міста.
Свєта і Саліх
(Храм імператора Адріана)
І ще у них пляшечки з пивом Ефес мають кумедну товстувату форму. Я жодного з трьох разів не змогла допити всю пляшку.
Вино у них дороге. Вони роблять своє. Але дорого цінують. Від ракії я відмовилася. Запах трохи протівний. Хоча колись в Осло на літній школі на даху гуртожитку туркиня пригощала. До речі, що цікаво, в Україні ракію не можливо купити - принаймні, так мені казав Саліх. Окільки я ніколи не намагалася, то важко підтвердити чи заперечити
Мда, це древнє місто мене дико вразило. Коли ми заплатили за вхід до 20 лір (це десь приблизно 100 грн.), то я подумала, що в нашому Херсонесі варто почати робити бізнес (адже там, наскільки пам’ятаю, вхід значно дешевший. Потім я зрозуміла, що там є за що платити. Стільки каміння та споруд я не бачила до того. Херсонесу і навіть Волюбелісу в Марокко далеко ще. Окрім того, сервіс туристичний на належному рівні. Принаймні, смітники там є. І це вже радує.
Місто засноване між XVI-XI ст. до н.е. як іонійська колонія греками-іонійцями з Афін.
Бібліотека була побудована в епоху Імперії, за часів правління Адріана за проектом архітектора Тіберія Юлія Аквіли, що побажав присвятити її своєму батькові. Будівництво почалося в 114 році і було завершене в 135 році вже спадкоємцями Тіберія Юлія Аквіла, який заповідав велику суму грошей на покупку книг і утримання бібліотеки. У 2-й половині III століття під час нашестя готів внутрішня частина будівлі була повністю зруйнована пожежею, що пощадила, фасад будівлі.
Своєю славою Ефес найбільшою мірою зобов'язаний місцевому культу східної богині родючості, згодом ототожненою з грецькою богинею Артемідою. Шанування богині тут сходило до вікопомних часів, але будівництво посвященого їй храму, зарахованого до семи чудес світу, почалося в першій половині 6 ст. до н. е.
В пік розвитку населення міста досягало 200 000 - 250 000 мешканців та було другим містом в Римській імперії за розмірами та значенням, після Риму.
У 1869 році англійськими ученими були зроблені перші археологічні розкопки міста на горі, в результаті яких світу була відкрита краса античного міста.
Свєта і Саліх
(Храм імператора Адріана)