Туреччина з вікна (або історія номер два)
Ми досить намандрувалися по регіону Егейського моря. Хоча то було непросто робити, адже в обід дуже велика спека. Єдине, що радувало - це естетика для очей - гори навкруги і знання, що десь досить поряд є вода - море.
Містечко Каваклідере
Тут навіть можна купити давні лампи Алладіна. Я ж обмежилася джезве для татуся, який колись успішно «підсадив» мене на кавовий наркотик :)
Туреччина - дуже горбиста країна. Тому інколи неможливо зустріти схід сонця. А такі рослинки - на жаль, забула, як вони називаються - турки здається навіть їдять. Їхні плоди
Майже Україна :) Тільки пальми і трохи менше розміри. Взагалі коли я бувала у невеликих містечках, зокрема, в Мулі (про те місто у мене буде окрема історія), то звернулася увагу на те, що вулички і будинки багатоповерхові якісь трохи менші, прямо як у Скандинавії. Немає такої величі і конструктивізму.
Ще один досить типовий вигляд з вікна
А цього в Туреччині теж вистачає. Мармурові гори видно частенько. Це наче відгризані плитки білого шоколаду.
Отакі ми їхали і заїхали в одне паломницьке місто - дім Богородиці Марії, «House of the Virgin Mary» або «Meryemana» турецькою (кому цікаво про це більше - читайте у вікіпедії :)
Там прямо на вулиці відбувалася служба італійською мовою
А ця капличка побудована на місці будинку Богородиці Марії. Вважається, що Апостол Іван привів Марію до Ефесу (який поряд - про нього окремо) після смерті Христа і тут вона прожила останні роки свого життя
В пісок паломники ставлять свічки
А на цій стінці прив’язують клаптики паперу чи тканини, просячи про що у Діви Марії
Далі буде про Ефес- місце, яке виявилося для мене великим сюрпризом - не очікувала, що такі великі і давні руїни. Це, напевно, тому, що я ще в Італії не була поки що :)