Проза у віршах. Думки про ніщо...

[taka_jak_je]

Апокаліпсису - не буде.
Він - для великих мрійників.
Для тих - хто чуда чекає.
Байдуже якого, доброго чи лихого.

Не буде кінця і початку.
Бо кінець - це початок чогось.
Бо початок приходить з кінцем.
Все починається, все скінченне.

А сльози - це просто вода.
І вулиця плаче інколи.
Але усміхнене сонце висушить біль
Від розлуки із вчора,
Від неочікуваності завтра.

Бути сильною - приймати усі свої слабкості.
Бути слабкою - усвідомлювати, у чому твоя сила.
Твоя сила у слабкості. Твоя слабкість у силі.

Все сказано давно. Нічого нового. Жодних новин.
Життя крутиться по спіралі, яка все більше нагадує коло.
А далі - початок кінця і кінець початку.
І навколо - структурований хаос безкінечної скінченності.
Коли тебе не стане - світ не зникне.
Коли тебе не стане - зникне цілий світ.
Коли не стане тебе - не стане світу.
Він житиме далі поза тобою, без тебе,
Новий. Бо твій кінець дасть йому початок.
Бо його початок стане твоїм кінцем.
Боятися марно.
Все є скінченне і ні в чого немає скінченності.
Лише перетікання станів.
Страх не змінить жодних законів часу і простору.
Страх непотрібний у світі, де немає Апокаліпсису.