Nürnberg
По дорозі в Страстбург ми вирішили заїхати в невеличке містечко Нюрнберг, що лежали на нашому шляху.
В першу чергу треба сказати, що стоп по Німеччині дууже специфічний і відрізняється від нашого. На самій трасі ніхто ніколи не зупиняється. Нормально стопиться лише на поворотах та всіляких стоянках/заправках, де машини їдуть повільно і встигають тебе роздивитись. А ще тут чудово працюють надписи на бумагі: Нюрнберг чи то Хоф.
А ще до нас двічі підїджати німецькі поліцаї, говорили: {Но, но, тут не можна стопити, ідіть стопити ось туди}.
Та ми таки дібратись в Нюрнберг, де нас чекали чудові костели та {прекрасний фонтан} - він так і називається)) А ще замок та крепосна стіна, яка іде по периметру всього Старого міста і наче оберігає його як дитинку.
Вид на місто з крепосної стіни надзвичайний! Видно ліса на горизонті, та купа маленьких будиночків з червоним дахом, височезні костели та шпілі. Миле маленьке містечко з маленькими вуличками та домами, ліліпутними машинами, які дивують своєю кількістю та поширеністю.
О 18.00 з роботи повернувся вписующий і ми закинули до нього речі й пішли гуляти далі. Йшли попри крепосну стіну і насолоджувались містом, й добрели до KunstGalery, де була неймовірна виставка картин та скульптур з дерева й зовсім мало часу - лише 20 хвилин до закриття. Та я отримала моооре задоволення!!!
Ввечері бродили містом, знайшли квартал червоних фонарів та китайський квартал, острів пацюків, де їх було мільйон та пам'ятник контактній імпровізації.
На ніч ми вирішили наїстися азіатської їжі, взяли одну порцію рису і одну вермішелі, й пішли їсти на берег річки. Їжі було дууже багато і вона була досить гостра, і якщо я ще колись братимуть азіатську їжу, то лише пів порції чи порцію на двох.
Поки ми повечеряли стало досить пізно і ми пішли додомку, де дивились кіно на німецькій мові, спілкувались і багато сміялись) А потім завалились спати.
Запись сделана с помощью m.livejournal.com.
В першу чергу треба сказати, що стоп по Німеччині дууже специфічний і відрізняється від нашого. На самій трасі ніхто ніколи не зупиняється. Нормально стопиться лише на поворотах та всіляких стоянках/заправках, де машини їдуть повільно і встигають тебе роздивитись. А ще тут чудово працюють надписи на бумагі: Нюрнберг чи то Хоф.
А ще до нас двічі підїджати німецькі поліцаї, говорили: {Но, но, тут не можна стопити, ідіть стопити ось туди}.
Та ми таки дібратись в Нюрнберг, де нас чекали чудові костели та {прекрасний фонтан} - він так і називається)) А ще замок та крепосна стіна, яка іде по периметру всього Старого міста і наче оберігає його як дитинку.
Вид на місто з крепосної стіни надзвичайний! Видно ліса на горизонті, та купа маленьких будиночків з червоним дахом, височезні костели та шпілі. Миле маленьке містечко з маленькими вуличками та домами, ліліпутними машинами, які дивують своєю кількістю та поширеністю.
О 18.00 з роботи повернувся вписующий і ми закинули до нього речі й пішли гуляти далі. Йшли попри крепосну стіну і насолоджувались містом, й добрели до KunstGalery, де була неймовірна виставка картин та скульптур з дерева й зовсім мало часу - лише 20 хвилин до закриття. Та я отримала моооре задоволення!!!
Ввечері бродили містом, знайшли квартал червоних фонарів та китайський квартал, острів пацюків, де їх було мільйон та пам'ятник контактній імпровізації.
На ніч ми вирішили наїстися азіатської їжі, взяли одну порцію рису і одну вермішелі, й пішли їсти на берег річки. Їжі було дууже багато і вона була досить гостра, і якщо я ще колись братимуть азіатську їжу, то лише пів порції чи порцію на двох.
Поки ми повечеряли стало досить пізно і ми пішли додомку, де дивились кіно на німецькій мові, спілкувались і багато сміялись) А потім завалились спати.
Запись сделана с помощью m.livejournal.com.