Для кого запроваджено безкоштовну освіту?
На перший погляд питання більш ніж дивне. Найбільш поширена відповідь на це питання така безкоштована освіта запроваджена для того, щоб студенти з бідних родин мали можливість вчитися. Однак, хотів би зверунти увагу на такі факти.
1. Вчитися у ВИШах можуть здебільшого лише представники середнього та вищого класів. Безкоштовної освіти у чистому вигляді немає в природі, адже працю викладача повинен хтось оплачувати. Викладач має працювати над удосконаленням курсів та здійснювати наукову діяльність, без цього якість освіти не буде відповідати стандартам вищої освіти. Для того щоб забезпечити якісні освітні послуги викладач повинен працювати переважно або лише у ВИШі (іноді частину часу він може віддавати практиці, якщо це сприяє його освітній діяльності). Для цього він повинен отримувати гідну заробітну плату. Крім того потрібен досутп до інфомраційних баз, підручників та інших джерел. Останні є результатом копітної та складної праці, за яку також слід платити. Якщо звести в систему всі ці витрати, то студент повинен платити значну суму для того, щоб отримати якісний освітній продукт.
2. Припустимо у нас викладачі працюють безкоштовано, підручники пишуться за змахом чарівної палички, таким же чином створюються інфомрційні бази. Навіть у таких умовах, для того щоб вчитися, студент повинен мати можливість непрацювати або працювати дуже обмежену кіслькість часу. Навчання - одна із найбільш скалдних видів діяльності, що вимагає багато часу і зусиль. Якісно навчатися, працюючи повний робочий день - неможливо. Отже, для того щоб навчатися студент повинен як мінімум належати до середнього класу.
3. Зазначені у пунктах 1 та 2 спостереження підтвердуються статистичними данними. У одній із своїх лекцій нобелівський лауреат Мільтон Фрідман повідомив, що у місті Чикаго було проведено статистичне дослідження з метою з'ясувати до якого класу належать студенти ВИШів. Нижче у таблиці наведено % студентів у вузах та їх майновий стан. Джерело - Milton Friedman - Myths That Conceal Reality // https://www.youtube.com/watch?v=zNtKk2EmI-o&t=15s (хвилини з 45.00 - 47.00).
№
Число студентів-пердставників відповідного прошарку населення від загального числа студентів
Майновий стан
5 %
25 % найбідніших
45 %
50 % середній клас
50 %
25 % найбагатші
Отже, студентами у ВИШах, що підтримуються з державного бюджету є 95 % - це середній клас та найбагатші , при цьому частка середнього класу є більшою оскільки найбагатних є порівняно мало в суспільстві. При цьому навчання цих людей здійснюється за рахунок платників податків, що належать до всіх трьох класів. Отже, безкоштовна освіта - це освіта середнього класу та найбагатших за рахунок найбідніших. Платна освіта у ВИШах дозволить усунути цю несправедливість і запровадити порядок, коли той хто вчиться, той і платить за свою освіту. Мені здається це справедливо і морально, навідміну від системи, за якої середній клас вчиться за рахунок тих, хто собі не може дозволити вчитися у ВИЩах.
4. В приватних розмовах і дискусіях у соц. мережах окремі студенти виправдовували безкоштовність своєї осіти тим, що вони вчилися безкоштовано, а тепер сплачують податки, за рахунок яких вчаться наступні покоління студентів. Такий аргумент також є не переконливим, адже виникає закономірне питання, а за кого через податки сплачують ті, хто або взагалі не вчився у ВИШах, або сплачував самостійно за своє навчання?
5. Останній аргумент, якого традиційно пропонують опоненти, безкоштовна освіта потрібна для навчання сиріт та інших людей, що з об'єктивних причин опинилися у складному матеріальному становищі. Навіть у такому випадку безкоштовна вища освіта є нічим не виправданою. Насамперед, благодійники сиріт могли б профінансувати їх освіту власним коштом. Ніхто цього не забороняє. Однак, жоден з прихильників безкоштовної освіти цього не робить, вони воліють робити добро чужим коштом, тобто коштом платників податків, а це на мій погляд неправильно.
Було б дуже бажано, щоб сироти як і ніші молоді люди могли б брати кредити для фінансування освіти і потім їх повертати після закінчення ВИШу, однак для цього слід відкрити доступ іноземним банкам на територію України.
Викладене у пунктах 1-5 на мій погляд свідчать про те, що під час рефомрування системи освіти необхідно ліквідувати:
1. державне замовлення (безкоштовну для студентів освіту);
2. стипендії студентам;
3. державне фінансування ВИШів.
Нещодавній виступ Прем'єр-Міністра В. Гройсмана перед студентами КПІ засвідчив той факт, що КМУ не розуміє порушених тут проблеми і не буде здійснювати необхідних реформ у сфері освіти, тому така команда має бути замінена у ході дострокових парламентських виборів. Без цих виборів на реформи у сфері освіти годі і сподіватися.
1. Вчитися у ВИШах можуть здебільшого лише представники середнього та вищого класів. Безкоштовної освіти у чистому вигляді немає в природі, адже працю викладача повинен хтось оплачувати. Викладач має працювати над удосконаленням курсів та здійснювати наукову діяльність, без цього якість освіти не буде відповідати стандартам вищої освіти. Для того щоб забезпечити якісні освітні послуги викладач повинен працювати переважно або лише у ВИШі (іноді частину часу він може віддавати практиці, якщо це сприяє його освітній діяльності). Для цього він повинен отримувати гідну заробітну плату. Крім того потрібен досутп до інфомраційних баз, підручників та інших джерел. Останні є результатом копітної та складної праці, за яку також слід платити. Якщо звести в систему всі ці витрати, то студент повинен платити значну суму для того, щоб отримати якісний освітній продукт.
2. Припустимо у нас викладачі працюють безкоштовано, підручники пишуться за змахом чарівної палички, таким же чином створюються інфомрційні бази. Навіть у таких умовах, для того щоб вчитися, студент повинен мати можливість непрацювати або працювати дуже обмежену кіслькість часу. Навчання - одна із найбільш скалдних видів діяльності, що вимагає багато часу і зусиль. Якісно навчатися, працюючи повний робочий день - неможливо. Отже, для того щоб навчатися студент повинен як мінімум належати до середнього класу.
3. Зазначені у пунктах 1 та 2 спостереження підтвердуються статистичними данними. У одній із своїх лекцій нобелівський лауреат Мільтон Фрідман повідомив, що у місті Чикаго було проведено статистичне дослідження з метою з'ясувати до якого класу належать студенти ВИШів. Нижче у таблиці наведено % студентів у вузах та їх майновий стан. Джерело - Milton Friedman - Myths That Conceal Reality // https://www.youtube.com/watch?v=zNtKk2EmI-o&t=15s (хвилини з 45.00 - 47.00).
№
Число студентів-пердставників відповідного прошарку населення від загального числа студентів
Майновий стан
5 %
25 % найбідніших
45 %
50 % середній клас
50 %
25 % найбагатші
Отже, студентами у ВИШах, що підтримуються з державного бюджету є 95 % - це середній клас та найбагатші , при цьому частка середнього класу є більшою оскільки найбагатних є порівняно мало в суспільстві. При цьому навчання цих людей здійснюється за рахунок платників податків, що належать до всіх трьох класів. Отже, безкоштовна освіта - це освіта середнього класу та найбагатших за рахунок найбідніших. Платна освіта у ВИШах дозволить усунути цю несправедливість і запровадити порядок, коли той хто вчиться, той і платить за свою освіту. Мені здається це справедливо і морально, навідміну від системи, за якої середній клас вчиться за рахунок тих, хто собі не може дозволити вчитися у ВИЩах.
4. В приватних розмовах і дискусіях у соц. мережах окремі студенти виправдовували безкоштовність своєї осіти тим, що вони вчилися безкоштовано, а тепер сплачують податки, за рахунок яких вчаться наступні покоління студентів. Такий аргумент також є не переконливим, адже виникає закономірне питання, а за кого через податки сплачують ті, хто або взагалі не вчився у ВИШах, або сплачував самостійно за своє навчання?
5. Останній аргумент, якого традиційно пропонують опоненти, безкоштовна освіта потрібна для навчання сиріт та інших людей, що з об'єктивних причин опинилися у складному матеріальному становищі. Навіть у такому випадку безкоштовна вища освіта є нічим не виправданою. Насамперед, благодійники сиріт могли б профінансувати їх освіту власним коштом. Ніхто цього не забороняє. Однак, жоден з прихильників безкоштовної освіти цього не робить, вони воліють робити добро чужим коштом, тобто коштом платників податків, а це на мій погляд неправильно.
Було б дуже бажано, щоб сироти як і ніші молоді люди могли б брати кредити для фінансування освіти і потім їх повертати після закінчення ВИШу, однак для цього слід відкрити доступ іноземним банкам на територію України.
Викладене у пунктах 1-5 на мій погляд свідчать про те, що під час рефомрування системи освіти необхідно ліквідувати:
1. державне замовлення (безкоштовну для студентів освіту);
2. стипендії студентам;
3. державне фінансування ВИШів.
Нещодавній виступ Прем'єр-Міністра В. Гройсмана перед студентами КПІ засвідчив той факт, що КМУ не розуміє порушених тут проблеми і не буде здійснювати необхідних реформ у сфері освіти, тому така команда має бути замінена у ході дострокових парламентських виборів. Без цих виборів на реформи у сфері освіти годі і сподіватися.