і два вірші до попереднього поста. перший на зиму а другий просто новий )

[swalllage_kits]

1. настільна гра

зупинена ріка снігу 
озера і стави снігу на дахах

густий дим піднімається чистим, покрученим лебедем 
повільно підносить голову, овиває крилами сусідню Леду труби

зимове місто - складна настільна гра 
для безлічі гравців необмеженого віку 
(батькам варто слідкувати тільки, 
аби якийсь малолітній демон не запхав 
дрібну детальку людини до рота 
і не вдавився)

прив'язаний за лапу лебідь диму звивається, б'ється 
та несила йому від міста відірватися

в озерах снігу тонуть необережні рибалки дахового сміття: 
недопалки, пластянки, пляшки

уже вночі батьки примушують наймолодших 
складати гру до коробок будинків 
вони не хочуть, зляться 
і хуртовина за ніч замітає незасклені каскади балконів 
та іще розтерзує лебедя на малі пір'їни сніжинок

2. ніж місяця 
(вірш для тибора товта)

цвіркун заліз у щілину мого мозку
вовтузиться, сюркоче
його крильця - тонкі, як поверхня води,
як поверхня сну, яким мене прикрито з головою

далеко за північ,
коли навіть дощ уже спить
і тиша заповнює калюжі, як риба - ятер
ніж місяця нарізає птахів на тонкі скибки
ніж місяця розтинає дерева, оголюючи їх кістки, їх внутрішні органи
доводить, що дерево - це рука, що стукає кісточкою до шибки

зрештою, ніж місяця препараю цвіркуна просто в моїй голові
дає йому затихнути
зливає його кров до крові дерев і птахів
до крові світанку,
слідом за якимпульсує моє пробудження